«ОсвітАналітика» Аналітичний Центр Київського університету імені Бориса Грінченка

Новини

Ухвалили Римське Міністерське Комюніке щодо розвитку вищої освіти до 2030 року

Вчора, 19 листопада, 49 країн-учасниць Болонського процесу ухвалили Римське Міністерське Комюніке щодо розвитку вищої освіти наступних 10 років. Серед підписантів – Україна.

Ще у 1999 році міністри освіти 29 європейських країн підписали Болонську декларацію щодо стандартизації підходів до організації освітнього процесу і функціонування вищої школи. Наразі кількість країн-підписантів складає 49. Усі разом вони утворюють EHEA – Європейський простір вищої освіти (European Higher Education Area).

Для ухвалення рішень та оцінки прогресу їхньої реалізації що 2-3 роки організовують конференцію за участі міністрів освіти країн-учасниць. У проміжку між цими заходами координацією діяльності займається виконавча структура – BFUG – Болонська група подальших дій (Bologna Follow-up Group). Цю групу очолює Секретаріат, що базується у тій країні, яка прийматиме майбутню конференцію.

Тож не дивно, що назва документу саме така, адже цьогоріч конференцію організував італійський секретаріат. До речі, захід вперше провели в онлайн-форматі, а 49 країною-учасницею стала Сан-Марино.

Текст комюніке містить загальні декларації щодо подальшого розвитку вищої освіти. Зокрема, міністри зобов’язалися продовжувати нарощувати інвестиції в освіту, щоб забезпечити заклади вищої освіти відповідним фінансуванням для розробки рішень щодо поточної кризи, післякризового відновлення, а також переходу до екологічного та стабільного економічного розвитку.

Погоджено і загальне бачення розвитку вищої освіти в країнах EHEA. Так, уряди зобов’язалися повністю поважати фундаментальні цінності вищої освіти, демократії та верховенства права. Країни-підписанти повинні підтримувати інституційну автономію, академічну свободу та доброчесність, а також сприяти участі студентів та працівників в управлінні вищою освітою.

Ухвалене Римське комюніке складається з тексту самого комюніке та додатків:

  • Додаток 1. Заява щодо академічної свободи
  • Додаток 2. Принципи та настанови (guidelines) до посилення соціального виміру вищої освіти в країнах EHEA
  • Додаток 3. Рекомендації національним урядам щодо вдосконалення навчання і викладання вищої освіти в країнах EHEA

У Додатку 1 академічна свобода визначається як загальнолюдська цінність, основні положення, якої не можуть тлумачитися по-різному в різних національних контекстах чи типах закладів вищої освіти. Академічна свобода має стати невід’ємним аспектом якісного навчання, викладання та досліджень у вищій освіті, так само, як і невід’ємним аспектом демократичного суспільства.

У Додатку 2 визначено принципи, які країни EHEA повинні інтегрувати у національні системи вищої освіти. Так, серед них:

  1. Соціальний вимір вищої освіти має стати основоположним пунктом для стратегій розвитку вищої освіти на системному та інституційному рівнях;
  2. Нормативно-правові акти мають дозволяти закладам вищої освіти розробляти власні стратегії реалізації громадської відповідальності за розширення доступу до навчання та викладання;
  3. Інклюзивність усієї системи освіти має покращуватися шляхом впровадження послідовної політики на усіх рівнях (від дитячого садочка через шкільне навчання до університетів);
  4. Необхідною передумовою вдосконалення соціального виміру вищої освіти мають стати достовірні дані;
  5. Органи державної влади повинні надати ЗВО інструменти для розширення доступу до навчання для потенційних та зарахованих студентів;
  6. Органи державної влади мають забезпечити доступне і постійне фінансування, а також фінансову автономію для вишів;
  7. Органи державної влади повинні допомагати ЗВО посилювати їх спроможність відповідати потребам студентів та персоналу та надавати підтримку в створенні інклюзивного середовища;
  8. Міжнародні мобільні програми у вищій освіті повинні бути імплементовані та структуровані шляхом сприяння різноманітності, справедливості та інклюзивності;
  9. Університети повинні забезпечувати дотримання у вищій освіті принципів різноманітності, рівності та інклюзії;
  10. Принципи та настанови мають бути імплементовані через діалог між органами державної влади, ЗВО та стейкголдерами.

У Додатку 2 визначені принципи, які країни EHEA повинні інтегрувати у національні системи вищої освіти.

У Додатку 3 містяться рекомендації для національних урядів держав-учасниць, а саме:

  • Студентоорієнтованість;
  • Сприяння вдосконаленню навчання;
  • Зміцнення спроможності університетів покращувати навчання і викладання.

Прогрес щодо виконання рекомендації і принципів, заявлених у Комюніке, має бути відображений у звіті до наступної конференції, яка відбудеться у 2023 році.

Print Friendly, PDF & Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші новини

Позиція Болонської робочої групи щодо ролі академічної доброчесності в Європейському просторі вищої освіти

У черговому випуску бюлетеня «Академічна доброчесність» ми переклали позицію Болонської робочої групи щодо ролі академічної доброчесності в Європейському просторі вищої освіти. Члени групи підсумовують, що

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Круглий стіл «Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: упровадження нового змісту базової середньої освіти»

14 грудня 2023 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся круглий стіл «Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: упровадження нового змісту базової середньої освіти». Захід

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Якої думки Європейська асоціація університетів про рейтингування закладів вищої освіти?

Після довгої перерви ми повернулися до підготовки нашого бюлетеня «Академічна доброчесність». Для чергового випуску ми переклали коротку публікацію Європейської асоціації університетів про університетські рейтинги. Рейтинги

Print Friendly, PDF & Email
докладніше