Як далі розвивати автономію шкіл та як удосконалити систему управління освітою м. Києва – про це та більше йдеться у звіті «Автономія закладу освіти та її вплив на якість управління освітою столиці». Його підготували експерти аналітичного центру Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика». Презентація результатів дослідження відбулась 3 березня 2021 року в Університеті Грінченка.
Аналітичний звіт підготували за результатами опитування директорів шкіл, працівників районних управлінь освіти та Департаменту освіти і науки КМДА. Дослідження провели у грудні 2020 року шляхом анкетування. В опитуванні взяли участь:
- 34 представники Департаменту;
- 134 фахівці районних управлінь освіти (РУО);
- 472 керівники закладів загальної середньої освіти з усіх районів м. Києва.
«Дуже цікаво почути позицію усіх сторін, адже в кожної свій досвід і специфіка. Тепер, коли бачимо загальну картину, ми можемо порівнювати ці думки і вже потім ухвалювати рішення і щодо моделей автономії, і про сервісні центри. Мають бути стандарти, які всі між собою погодять, тобто суспільна домовленість педагогів, споживачів, управлінців», – сказав Валентин Мондриївський, заступник голови Київської міської державної адміністрації.
«Це є дійсно важливим дослідженням. Переконаний, що перед тим, як впроваджувати зміни, потрібно думати про потенційні найбільші загрози», – зазначив Віктор Огнев’юк, ректор Київського університету імені Бориса Грінченка.
Про основні результати розповів керівник дослідження Костянтин Линьов, завідувач кафедри освітнього лідерства та експерт аналітичного центру «ОсвітАналітика». За його словами, метою було вивчити позиції трьох ключових суб’єктів управління щодо таких проблем як розширення автономії шкіл та переосмислення ролі і функцій районних управлінь освіти.
«Важливо, що всі три групи респондентів принципово підтримують запровадження автономії шкіл. Однакове бачення в них і щодо умов, які можуть пришвидшити процес. На їхню думку, цьому сприятимуть розробка алгоритму дій для цього процесу та навчання керівників як менеджерів. Тобто їм потрібна дорожня карта, щоб знати правила гри», – зазначив Костянтин Линьов. Він додав, що в деяких питаннях є розходження позицій учасників опитування.
«Це стосується питання щодо змін діяльності районних управлінь освіти. Підтримку реорганізації РУО в сервісні центри продемонстрували працівники департаменту та половина опитаних керівників шкіл. Натомість більшість працівників РУО не бачать такої необхідності», – розповів Линьов.
За даними дослідження, 70% співробітників районних управлінь освіти м. Києва не підтримують реорганізацію своєї установи у сервісні центри.
«Коли ми говоримо про сервісний центр, то маємо розуміти, що він надаватиме послуги щодо закупівель, формуванні тендерної документації, а також юридичні та інформаційно-аналітичні послуги. В цьому ж і полягає трансформація – щоб в управліннях освіти були професіонали, сконцентровані на чіткий спектр послуг, на які може розраховувати керівник закладу освіти», – зауважила Лілія Гриневич, проректор з науково-організаційної та міжнародної діяльності КУБГ.
Серед основних результатів дослідження:
- кожен п’ятий керівник школи вже зараз запроваджує автономію закладу в тому чи іншому вигляді;
- керівники шкіл бачать таку оптимальну послідовність запровадження складових автономії школи: кадрова – організаційна – академічна – фінансова автономія;
- головними причинами, що заважають запровадженню нових моделей управління школою, респонденти вважають недостатнє навчання керівників шкіл з фінансово-господарських питань, брак у директорів спеціальних знань, недосконалість нормативно-правового регулювання сфери освіти та чинної системи фінансування шкіл, побоювання керівників шкіл взяти на себе відповідальність за результати змін.
До обговорення також долучились керівники районних управлінь освіти та директори столичних шкіл. Вони поділилися досвідом впровадження автономії у закладах та думками щодо цього процесу.
«Мета не полягає в тому, щоб в кожну школу “посадити тендерний комітет”. Метою є якість освітнього процесу та ефективність використання коштів», – зазначила Ірина Чернілевська, директор гімназії №179 м. Києва.
Костянтин Линьов презентував також ключові рекомендації. Серед них:
- обрати для реалізації стратегію впровадження автономії у Києві «двох швидкостей»;
- забезпечити для директорів шкіл організацію юридичного супроводу і консультацій з питань підготовки оформлення документів щодо набуття школами автономії;
- розробити систему мотивації праці директора школи;
- розробити чіткі алгоритми дій під час переходу закладів освіти до автономії;
- розробити систему заходів, спрямованих на перетворення районних управлінь освіти у сервісні центри.
«Зараз важливо організувати роботу над розробкою детальної моделі сервісного центру. Я впевнена, що ми знайдемо свою модель. Можливо, їх навіть буде декілька, але це теж буде правильно», – розповіла Олена Фіданян, директор Департаменту освіти КМДА.
Ініціативу підтримав Іван Шемелинець, директор «ОсвітАналітики». Він заявив про готовність експертів центру до подальшої співпраці. «Дякую всім колегам, хто працював над дослідженням. Усі ми прагнемо змін, тож робота не припиняється», – додав Шемелинець.
«Для того, щоб стати автономним, потрібна підготовка. Саме тому ми й говоримо про різні швидкості та про дуже чітку тактику, яким шляхом іти», – підсумувала Лілія Гриневич.
Повну версію звіту дослідження можна прочитати тут.
Дане дослідження проведене в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
