Що нового в освіті? Головне за тиждень – у дайджесті ОсвітАналітики
Листом МОН від 30 липня 2021 року № 1/9-387 “Щодо реєстрації на участь у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту до магістратури з іноземної мови” повідомляється, що вступники до магістратури на основі бакалавра, які мають результати єдиного вступного іспиту з іноземної мови або успішно складуть спеціально організовану сесію єдиного вступного іспиту, зможуть претендувати на бюджет під час додаткового набору на спеціальності, яким надається особлива підтримка.
Перелік спеціальностей, яким надається особлива підтримка, визначено в додатку 2 до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році.
Наказ визначає уніфіковані форми висновків щодо дотримання здобувачем ліцензії (ліцензіатом) Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності на рівні вищої та фахової передвищої освіти з підстав визначених Законами України «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту».
Вказаний проєкт наказу забезпечує приведення у відповідність норм Порядку до вимог Закону України «Про фахову передвищу освіту» (із змінами).
- Рекомендації та поради керівникам закладів загальної середньої освіти
Інструкції директорам шкіл щодо створення безпечного освітнього середовища та організації інклюзивного навчання було оприлюднено на сайті Державної служби якості освіти України.
Щоби запобігти дискримінації у школі, директор може виконати 5 кроків:
- аналіз ситуації;
- визначення сторін проблеми;
- виявлення потреб сторін;
- розроблення варіантів рішень;
- моніторинг та оцінка результатів.
Щоб організувати якісне інклюзивне навчання, директору варто дотримуватись такого алгоритму:
- вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі;
- вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання;
- оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами;
- погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Розв’язання питання фінансування нових посад;
- створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти;
- створення команди психолого-педагогічного супроводу;
- розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів;
- складання індивідуальної програми розвитку;
- складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм;
- адаптація освітнього середовища до потреб дитини;
- оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП;
- моніторинг якості інклюзивного навчання.
Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку та умов надання субвенції на реалізацію програми “Спроможна школа для кращих результатів”, які деталізують роботу комісії МОН, що створена для розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми “Спроможна школа для кращих результатів” та створення безпечного (інклюзивного) освітнього середовища у закладах загальної середньої освіти.
Так, зміни передбачають, що під час засідання комісії її члени можуть надавати зауваження та пропозиції до проєктів, поданих обласними, Київською міською державними адміністраціями, а також подавати додаткові проєкти на розгляд комісії. Водночас на засідання комісії, на якому розглядаються додаткові проєкти, можуть запрошуватися представники відповідних державних адміністрацій. За результатами розгляду узагальнених переліків проєктів, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями, та додаткових проєктів, поданих членами комісії, комісія відбирає проєкти, що відповідають Порядку та умовам надання субвенції, і формує пропозиції щодо їх погодження.
Кабінет Міністрів затвердив план заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл.
Ухвалений план заходів має створити умови для забезпечення права на освіту та формування безпечного освітнього середовища у період збройного конфлікту на сході України. Так, План заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл передбачає:
- створення системи моніторингу нападів на заклади освіти;
- забезпечення захисту закладів освіти від нападів та їх відновлення у разі пошкодження;
- забезпечення безперервності навчання;
- впровадження в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів;
- забезпечення системності підходів до захисту освіти в умовах збройного конфлікту;
- забезпечення інформаційної підтримки впровадження положень Декларації.
На засіданні Уряду схвалено розпорядження «Про затвердження Планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021-2022 роки».
Основною метою документа є створення умов для підвищення ефективності наукової, управлінської та організаційної діяльності Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук і Національної академії педагогічних наук.
Плани заходів передбачають проведення у 2021-2022 роках:
- аудиту актуального стану земельних ділянок, майнових комплексів та матеріально-технічної бази;
- аудиту фінансового стану та ефективності використання коштів державного бюджету;
- аудиту організаційної структури наукових установ та їх реорганізації;
- аудиту стану та напрямів підвищення ефективності і розвитку наукової діяльності;
- заходів з розвитку міжнародної наукової та науково-технічної діяльності.
Президент України підписав Закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.
Закон вдосконалює окремі положення законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» стосовно забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та трансформації мережі закладів загальної середньої освіти. З закону було виключено норму, що обмежувала можливості міських рад створювати ліцеї в містах з населенням менше 50 тисяч осіб.
Зміни також передбачають, що органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.
Засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року мають забезпечити виконання затверджених з урахуванням вимог законодавства планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, здійснити конкурсний відбір педагогічних працівників, керівників закладів освіти, вжити інших передбачених планами і законодавством заходів.
Водночас Уряд має продовжити у 2021-2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», зокрема з метою запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.
Крім того, закон передбачає, що з 1 вересня 2027 року запроваджуються нові вимоги до започаткування та провадження освітньої діяльності комунального ліцею, виконання яких має забезпечити засновник. До таких вимог відносяться, зокрема:
- створення окремої юридичної особи;
- функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
- формування безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища та належної матеріально-технічної бази, включаючи швидкісний Інтернет, харчування, підвезення учнів і педагогічних працівників тощо.
Закон також створює правові підстави для функціонування нової державної установи, що забезпечуватиме надання освітніх послуг у сфері дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я України.
