17 серпня 2020 року освітні експерти презентували аналітичну записку щодо організації навчання в школах під час карантину. Як підготувати заклади освіти до нового навчального року, – такі рекомендації розробила команда аналітичного центру Київського університету імені Бориса Грінченка «ОсвітАналітика». Їх розробили на основі міжнародного та національного досвіду роботи шкіл під час карантину, запитів і пропозицій освітян. До того ж, експерти проаналізували нормативні акти та інші документи щодо освітнього процесу в цих умовах.
Цікаво, що 19 серпня 2020 року Департамент освіти і науки Київської міської державної адміністрації, використовуючи рекомендації «ОсвітАналітики», звернувся до Міністерства освіти і науки України листом щодо окремих питань організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень.
Зокрема Департамент просив розробити та надати орієнтовні моделі організації освітнього процесу в умовах адаптивного карантину та надати відповіді на низку організаційних питань.
За словами Максима Степанова, міністра охорони здоров’я України, станом на 10 вересня 2020 року 145 класів із 199 704 відправлені на самоізоляцію за рекомендаціями лікарів-епідеміологів.
У Києві, за словами міського голови Віталія Кличка, станом на 16 вересня 2020 року на дистанційному навчанні чотири школи Оболонського, Дарницького, Голосіївського та Солом’янського районів. Там захворювання виявили у вчителів. Також у 90 школах столиці на дистанційне навчання перевели 188 класи через захворювання учнів на коронавірус. Загалом серед школярів виявили 207 хворих та 108 педагогів, інфікованих COVID-19.
То чи реалізовані рекомендації освітніх експертів і що змінилось?
Щодо удосконалення нормативно-правової бази
1. За цей період прийняті та оновлені деякі акти, що стосуються організації навчання в умовах карантину;
За місяць, після 17 серпня 2020 року, Міністерством освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я додатково прийнято декілька актів, що стосувались питання організації освітнього процесу в новому навчальному році. Серед них:
- Постанова Головного державного санітарного лікаря України №50 від 22.08.2020 року «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);
- Лист МОН №1/9 – 490 від 28.08.2020 року «Щодо створення безпечних умов організації освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році»;
- Лист МОН № 1/9 – 517 від 9.09.2020 року «Щодо неухильного дотримання законодавства».
Також напрацьовані Рамкові правила роботи освітніх установ при різних рівнях епідемічної небезпеки.
До того ж, МОН вирішило оприлюднити збірку актів, що регулюють особливості організації освітнього процесу в умовах карантину, в якому зібрані також і попередні акти.
2. Протиепідемічні заходи в закладах освіти дещо змінились, порівняно із постановою від 30.07.2020 року;
3. Листом №1/9–490 від 28.08.2020 року затверджені рекомендації щодо алгоритму дій керівника ЗЗСО у випадку виявлення у здобувача або працівника закладу захворювання, про необхідність розроблення якого зокрема йшлося в рекомендаціях освітніх експертів.
4. Нове положення про дистанційне навчання досі так і не затверджене, хоча громадське обговорення закінчилось ще у липні.
5. Не розроблений стандарт цифрової компетентності педагогічного працівника.
Щодо фінансування в умовах карантинних обмежень
1. Кошти з Фонду боротьби з COVID-19, які в межах секвестру бюджету забрали навесні з освітньої сфери, наразі не повернули.
Міністерство освіти і науки звернулось із запитом щодо повернення коштів з Фонду, проте поки ці кошти не отримало.
У Верховній раді України 11 вересня 2020 року зареєстрований проєкт постанови ВРУ «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вживання невідкладних заходів для забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яким рекомендується Кабінету Міністрів України при перерозподілі видатків Фонду боротьби з COVID-19 передбачити видатки згідно розрахунків (додається) на:
- запровадження нової бюджетної програми «Заохочення педагогічних працівників в умовах карантину» для виплати надбавки за виконання особливо важливої роботи по забезпеченню освітнього процесу в умовах карантину педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 50% у обсязі 5 790 523,00 тис. гривень;
- запровадження нової бюджетної програми «Безпечна школа» для забезпечення закладів загальної середньої освіти дезінфікуючими засобами та засобами індивідуального захисту учасників освітнього процесу в обсязі 2 272 468,1 тис. гривень, а саме: медичні маски – 1 219 800,9 тис. грн, дезінфікуючі засоби для обробки рук і шкіри – 331 739,9 тис. грн, дезінфікуючі засоби для поверхонь (парти, підлога) – 720 927,3 грн.
2. Практично не змінилось регулювання питання оплати праці вчителів та коригування їх навчального навантаження.
З 1 вересня розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 5 тис гривень, а посадовий оклад (тарифна ставка) працівника І тарифного розряду до 2225 грн, що в свою чергу призвело до перегляд посадових окладів (тарифних ставок) за Єдиною тарифною сіткою. З 1 січня 2020 року передбачається збільшення мінімальної заробітної плати до 6 тис гривень, що означатиме перегляд і розміру тарифних ставок працівників освітньої сфери.
Наразі не вирішена доля постанови КМУ №822 від 10 липня 2019 року «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», дію якої було призупинено до 31 грудня 2020 року.
Паралельно МОН намагається напрацювати Концепцією реформування системи оплати праці педагогічних працівників. Зокрема на засіданні Комітету освіти, науки та інновацій 2 вересня 2020 року були запропоновані деякі ключові тези майбутньої концепції, зокрема пропонуються такі кроки:
- «Перший крок. Внесення зміни до підпункту 1 пункту 6 «Прикінцевих положень» до Закону України «Про освіту», викладення його в такій редакції: «Забезпечити поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 цього закону з урахуванням фінансової спроможності Державного бюджету України на наступні роки».
- Другий крок. З метою наближення розмірів оплати праці вищезгаданих категорій працівників галузі до норм законодавства запровадити на 2021 рік, перше, це встановлення коефіцієнту 1,2 до посадових окладів ставок заробітної 5 плати, визначених за єдиною тарифною сіткою, що прийнято Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року №1298. На вимогу Мінфіну та Мінекономіки щодо спрощення структур заробітної плати педагогічних та науково-педагогічних працівників скасувати дію постанови Кабінету Міністрів від 11 січня 2018 року №22 та від 23 січня 2019 року №36, якою передбачено підвищення посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних працівників на 10 відсотків, а науково-педагогічним – на 11 відсотків. Внести зміну до Постанови Кабінету Міністрів від 23 березня 2011 року №373 та передбачити встановлення з 1 січня 2021 року надбавки за престижність праці педагогічним працівникам у фіксованому розмірі 15 відсотків. За обрахунками Міністерства освіти, з урахуванням збільшення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду за єдиною тарифною сіткою з січня та липня 2021 року впровадження вищезазначених змін з бюджетів усіх рівнів потребуватиме приблизно 7,5 мільярда гривень, зокрема з державного бюджету – 5,65 мільярда гривень, з місцевих бюджетів – 1,76 мільярда гривень.
- Третій крок. З січня 2022 року має бути впроваджена в дію Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року №822 в частині, що передбачає розміри посадових окладів з коефіцієнтами їх визначення для 2022 року. Лише за таких умов має бути скасована Постанова Кабінету Міністрів від 23 березня 2011 року №373, а також до цього періоду до статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мають бути внесені зміни в частині встановлення доплат за додаткові види педагогічної діяльності. Зокрема, до обов’язкових мають бути віднесені лише доплати за перевірку навчальних робіт учнів та класне керівництво. Також обов’язковими залишаються здійснення доплат за наукові ступені, вчені звання, надбавки за вислугу років, виплат допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки. Решта додаткових, а також стимулюючих виплат встановлюватиметься за рішенням керівника закладу освіти».
Щодо удосконалення методологічного та технологічного забезпечення навчального процесу
1. Залишаються не підключеними до оптичного інтернету більше 6 тисяч шкіл.
18 серпня 2020 року МОН разом з Міністерством цифрової трансформації України направило лист до керівників обласних державних адміністрацій щодо необхідності підключення у 2020 році до широкосмугового інтернету більше 2000 шкіл, які потребують першочергового підключення за рахунок залишків освітньої субвенції.
За словами Сергія Шкарлета, т.в.о міністра освіти і науки України, станом на 14 вересня 2020 року взагалі не підключеними до інтернету залишаються 74 школи.
2. Проект «Всеукраїнська школа онлайн» та Національна електронна освітня платформа також поки не запрацювали.
За словами Сергія Шкарлета, т.в.о. міністра, Національну електронну освітню платформу планують запустити з жовтя 2020 року.
Такі ж плани були озвучені на засіданні комітету з освіти, науки та інновацій 2 вересня 2020 року. Представник Міністерства заявив, що «разом з Офісом Президента, з Мінцифрою працюємо над новою платформою, це edX платформа Open edX, яка буде дозволяти розміщувати відео, розміщувати конспекти року, завдання, додаткові матеріали вчителя. Також вчитель зможе під свій клас створювати уроки. Наразі вже завершилися роботи щодо редизайну і тестування, тобто ми вже переходимо тестування цієї платформи. Плануємо до кінця місяця завершити роботи та працювати над нарощенням вже нового функціоналу. 38 Також Open edX має відкритий код, що дозволить далі інтегрувати ці системи для дистанційного навчання».
3. Не вирішено питання щодо введення в школах окремої посади фахівця, який забезпечував би впровадження інноваційних технологій та організацію дистанційного і змішаного навчання.
Загалом низку рекомендацій освітніх експертів, що презентували у серпні 2020 року, були втілені. Вони стосувалися оновлення протиепідемічних заходів для закладів освіти, розробки алгоритму дій керівника школи у випадку виявлення захворювання, а також розробки моделей організації навчання в умовах карантину. Водночас є рекомендації, що в процесі впровадження або ж не взяті до уваги взагалі.
