Черговою спробою вирішити питання реформування оплати праці освітян є проєкт постанови «Деякі питання оплати праці педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників». Він оприлюднений на сайті Профспілки працівників освіти і науки України 7 жовтня 2020 року.
Проєкт постанови передбачає перегляд системи оплати праці. Щоправда, без повноцінної концепції та з відтермінуванням введення в дію постанови КМУ від 10 липня 2019 року №882 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки».
1 жовтня 2020 року на сайті профспілки було опубліковано проєкт постанови про внесення змін до постанови КМУ №822. Фактично він продублював постанову від 15 листопада 2019 року №1044, якою вже призупиняли дію постанови, прийнятої в липні 2019 року.
Нагадаємо, що постанова КМУ №882 мала вступити в дію 1 січня 2020 року. Проте 15 листопада 2019 року її відтермінували на рік – до 1 січня 2021 року. Постановою передбачалося поетапне збільшення посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника з січня 2021 року у розмірі 3 прожиткових мінімумів (у проєкті бюджету на 2021 рік – це 2189 грн на 1 січня і 2393 грн на 1 грудня). Із січня 2022 року – 3,5 розміру прожиткового мінімуму та з 1 січня 2023 року – 4 розміри. Постановою також затверджені нові схеми посадових окладів науково-педагогічних та наукових працівників.
Причиною чергового відтермінування, як зазначається у проєкті постанови, є «відсутність неінфляційних джерел фінансування», адже її реалізація у 2021 році потребуватиме додаткового щонайменше 50 млрд грн з бюджетів різних рівнів.
Новим проєктом від Міністерства освіти і науки України передбачається підвищення рівня оплати праці освітян, а також зміна структури їх заробітної плати. Альтернативу поетапному підвищенню посадових окладів, яке передбачене у постанові №822, вбачають у встановленні з 2021 року коефіцієнта підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, визначених за Єдиною тарифною сіткою, а також у скасуванні деяких підвищень та надбавок.
Так, проєктом постанови визначається, що з 1 січня 2021 року для усіх працівників освіти, незалежно від їхнього підпорядкування, встановлюється коефіцієнт підвищення посадових окладів 1,5.
Водночас пропонується визнати такими, що втратили чинність, попередні постанови КМУ, а саме:
- від 23 березня 2011 р. №373 із змінами щодо встановлення надбавки за престижність праці (її максимальний розмір 30%);
- від 11 січня 2018 р. №22 із змінами;
- від 7 листопада 2018 р. №1100 щодо підвищення на 10% посадових окладів педагогічним працівникам;
- від 23 січня 2019 р. №36 щодо підвищення на 11 % посадових окладів науково-педагогічним працівникам.
Для кращого розуміння розглянемо, які ж є переваги та недоліки у проєкті постанови.
Які переваги?
Запровадження коефіцієнту 1,5 є більшим, аніж озвучений раніше представником МОН на засіданні комітету Верховної ради України з освіти, науки та інновацій від 2 вересня 2020 року. Тоді було запропоновано встановлення коефіцієнту 1,2 до посадових окладів ставок заробітної плати, визначених за єдиною тарифною сіткою.
Безумовною перевагою рішення, що запропонувало МОН, є запровадження підвищення тарифних ставок освітян. Потенційно, за умови прийняття цього проєкту постанови, заробітна плата педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників стане більшою.
До прикладу, станом нам сьогодні ставка заробітної плати вчителя, що встановлюється на рівні 11 тарифного розряду, складає 4383 грн. То з 1 січня 2021 року, коли відбудеться чергове збільшення розміру І тарифного розряду до 2670 грн (як це пропонується у проєкті Закону «Про державний бюджет України на 2021 рік»), зарплата вчителя 11 тарифного розряду становитиме 5260 грн, а з урахування запропонованого коефіцієнта 1,5 – 7890 грн.
Станом на жовтень 2020 року зарплата вчителя 11 тарифного розряду із визначеною 15% надбавкою за престижність складає приблизно 5478 грн (2225*1,97+15%(657) +10%(438). Із введенням коефіцієнта, збільшенням І тарифного розряду та скасуванням усіх вищезгаданих надбавок зарплата виросте до 7890 грн. Цікаво, що без введення коефіцієнта та скасування постанов зарплата вчителя 11 тарифного розряду складала би 6575 грн.
Іншою перевагою є усунення дисбалансу при встановленні надбавки за престижність праці освітян в межах з 5 до 30 %, а також мінімізація суб’єктивного визначення конкретного розміру цієї надбавки.
Які недоліки?
Встановлення фіксованого коефіцієнта 1,5 під час визначення розмірів посадових окладів відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» не є потенційно комплексним вирішенням проблеми низької заробітної плати освітян.
Важливо, що навіть такі запропоновані рішення потребують додаткових коштів з державного бюджету. Як зазначає МОН, реалізація проєкту цього акту потребуватиме збільшення фінансування галузі освіти і науки на 34,57 млрд грн. З них для працівників, оплата праці, яких здійснюється з місцевого бюджету, майже 4,29 млрд грн, з державного бюджету – понад 30,28 млрд грн. Хоча у проєкті постанови щодо відтермінування постанови від 10 липня 2019 року зазначаються потреби у додаткових 50 млрд грн для її реалізації.
Загалом прийняття проєкту постанови це більше ситуативне, а ніяк не комплексне вирішення проблеми. Крім того, таке ситуативне регулювання здійснюється з ігноруванням прийнятої постанови №822 від 10 липня 2019 року, дія якої наразі призупинена до 31 грудня 2020 року та, ймовірно, буде відтерміновано ще на один рік.
На жаль, Міністерство освіти і науки поки так і не спромоглося запропонувати цілісну концепцію реформи оплати праці в освітній сфері. Це свідчить про відсутність повноцінного розуміння та бачення цієї вкрай нагальної та соціально-чутливої проблеми.
