За підрахунками Дитячого фонду ООН (United Nations Children’s Fund – UNICEF), повномасштабне російське військове вторгнення в Україну становить загрозу для майже 7,5 млн дітей. За оцінками прессекретаря ЮНІСЕФ Джеймса Елдера (James Elder), з початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року станом на 15 березня понад 1,5 млн дітей покинули Україну. За підрахунками, щодня в Україні більше ніж 75 тис. дітей стають біженцями, а щохвилини 55 дітей покидають країну. Це означає, що українська дитина стає біженцем майже щосекунди з початку війни. Фахівці вже називають кризу біженців внаслідок воєнної агресії росії безпрецедентною з часів Другої світової війни за темпами та масштабом, і наразі немає ознак того, що вона уповільнюється. Офісом Генерального прокурора України підтверджено 198 загиблих і 355 поранених дітей. Спеціальна програма ЮНІСЕФ для дітей України потребує 349 млн доларів, що включають 276 млн доларів для підтримки програм в Україні та 73 млн доларів для підтримки дітей, які опинилися в сусідніх країнах.
Продовження бойових дій унеможливлює повноцінне відновлення освітнього процесу в Україні. Незважаючи на те що деякі обласні військові адміністрації дозволили поновити з 14 березня навчання в школах у дистанційному форматі, на територіях, де тривають інтенсивні зіткнення, цього зробити поки не вдається. Те ж саме стосується територій, які зайняли окупаційні війська. Станом на 11 квітня 2022 року, на початок п’ятого тижня навчання в умовах воєнного стану, у 14 областях навчальний процес у школах триває в дистанційному форматі. За повідомленнями Міністерства освіти і науки України (МОН), в одній області навчання відбувається у змішаному та очному форматах, у чотирьох областях частково організовано навчання дистанційно або продовжено вимушені канікули. У середніх школах трьох областей заняття або частково призупинено, або відбуваються дистанційно. В одній області освітній процес призупинено.
Зупинка навчання в деяких областях України зумовлена не лише безпековими питаннями, але й масштабними руйнуваннями об’єктів цивільної інфраструктури, що зазнавали і продовжують зазнавати атак російських військових. Вночі 5 квітня ракетним ударом зруйновано будівлю загальноосвітньої школи № 15 у місті Краматорську. За повідомленням Маріупольської міської ради, 20 березня російські війська скинули бомби на школу мистецтв. За даними Міністерства внутрішніх справ України (МВС), 17 березня внаслідок обстрілу міста Мерефи Харківської області зруйновано школу. 15 березня російські окупанти у місті Рубіжному Луганської області зруйнували інтернат для дітей із вадами зору та три школи. 14 березня на територію Української євангельської теологічної семінарії (УЄТС) у Києві прилетіли російські снаряди, будівлі семінарії пошкоджено. 13 березня росіяни завдали авіаудару по школі в селі Зелений Гай Миколаївської області, внаслідок чого будівлю зруйновано. Зранку 4 березня російські військові завдали авіаудару по ліцею № 25 у місті Житомирі, внаслідок чого навчальний заклад зруйновано.
МОН України 10 березня запустило інтерактивну мапу зруйнованих та пошкоджених закладів освіти для фіксації порушень прав людини та руйнування цивільної інфраструктури російськими військами. За оновленими даними, станом на 14 квітня 2022 року в Україні через щоденні бомбардування та обстріли пошкоджено 1014 закладів освіти, 91 з них зруйновано повністю.
Найбільше постраждала Харківська область, де зруйновано 49 шкіл та корпус Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Співробітники міжнародної недержавної правозахисної організації Human Rights Watch провели декілька інтерв’ю з переселенцями з Харкова, де задокументували пошкодження восьми шкільних будівель та двох університетів. Крім того, дослідникам вдалося верифікувати відео та фото фіксації пошкодження освітньої інфраструктури з мережі Telegram. Зокрема, організація задокументувала атаки на дві школи в Київському районі Харкова: спеціалізовану школу № 134 та спеціалізовану школу № 17, що сталися 28 лютого та 2 березня відповідно. На відео помітні значні пошкодження внутрішньої та зовнішньої частин будівель. Одна з респонденток повідомила про ракетний удар поблизу школи № 150 у Шевченківському районі Харкова. Пізніше в Telegram з’явилося відео з місця вибуху, з якого стає зрозуміло, що вікна школи вибито. Першого березня артилерійський обстріл пошкодив школу-інтернат для незрячих дітей на вулиці Сумській, 55. Human Rights Watch задокументувала цей напад 7 березня. У ніч на 28 лютого або рано вранці 1 березня територію школи № 108 обстріляли з «Градів». На відео, опублікованому в Telegram 1 березня, видно, що з місця влучання піднімається дим, а на місці удару працюють рятувальники. 2 березня опубліковано відео, на якому видно воронку біля центрального входу до школи № 75. Стіни школи побито осколками, а вікна пошкоджено. На фото та відео, опублікованому в Telegram, зробленому приблизно за 350 метрів на північ від школи № 75, видно воронку від влучання снаряда. У будівлі помітно пошкодження вікон.
У Донецькій області внаслідок воєнних дій станом на середину березня 2022 р. пошкоджено 62 будівлі дитячих садочків та 59 шкіл. До середини квітня їхня кількість значно зросла (пошкоджено будівлі 152 дитячих садочків та 144 шкіл) з огляду на передислокацію російських військ на Схід України та очікуваний широкомасштабний наступ у цьому регіоні. До цих підрахунків варто також додати понад 750 закладів освіти, пошкоджених на Сході України з 2014 року.
На Київщині зруйновано або пошкоджено 6 закладів професійно-технічної освіти, 58 закладів загальної середньої освіти, 24 заклади дошкільної освіти, 3 заклади позашкільної освіти. Загалом постраждало 90 будівель. Також зруйновано відділ освіти Бородянської територіальної громади та пошкоджено школу у селі Бузова.
Загалом Кабінет Міністрів України оцінює втрати української інфраструктури у понад 500 млрд доларів, а загальні втрати української економіки вже перевищили 1 трлн доларів. Для порівняння: за даними Світового банку, український ВВП за паритетом купівельної спроможності у 2020 р. становив 545 млрд доларів.
Наявні оцінки втрат України:
- потенційні: понад 1 трлн доларів;
- Кабінет Міністрів України: 500 млрд доларів;
- Міністерство економіки України: тільки прямі втрати – 120 млрд доларів;
- Київська школа економіки: збитки від російської агресії в Україні зросли до 62,6 млрд доларів;
- МОН України: збитки освіти становлять 5 млрд доларів.
За даними МВС України, з початку війни російська армія знищила 3,5 тис. об’єктів інфраструктури, в тому числі 230 об’єктів транспортної інфраструктури, 165 об’єктів життєзабезпечення населення, таких як електропідстанції та газогони, 72 заклади освіти, 21 заклад охорони здоров’я, 2 700 житлових будинків, 10 закладів соціальної сфери, а також понад 400 об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції тощо.
Оцінюючи вплив втрат у сфері освіти внаслідок воєнних дій на Сході України з 2014 року, представники ЮНІСЕФ зазначили, що конфлікт має руйнівний вплив на психологічний стан цілого покоління в цьому регіоні. Більше того, за повідомленнями військових відомств росії, понад 144 тисячі українських дітей було примусово вивезено на територію ОРДЛО або росії. Український омбудсмен підтвердила інформацію про 40 таких осіб, з них 37 дітей і троє батьків-вихователів, що становить загрозу експлуатації та торгівлі дітьми.
Окрім того, вимушено переміщені діти та освітяни, а також ті, хто зараз перебуває на тимчасово окупованих територіях, зазнають тиску та насильницької зміни навчальних програм. Відомо, що окупанти намагаються відновити навчальний процес. Вони змушують вчителів викладати російською мовою за новою програмою. Крім того, збільшуються масштаби так званого «патріотичного» виховання у школах Криму, куди також перевозять дітей із материкової частини України. На півострові, за повідомленнями омбудсмена Людмили Денісової, влітку планують відкрити спеціальні курси з вивчення російської мови для дітей, вивезених з інших частин України.
Усі наведені вище випадки свідчать про терористичний характер ставлення російських військових до українських громадян, об’єктів інфраструктури і закладів освіти, що є грубим порушенням міжнародно-правових норм. МОН та омбудсмену варто продовжувати відстежувати факти порушення прав дітей стосовно навчального процесу, а також документувати свідчення очевидців про руйнування об’єктів освітньої інфраструктури. Європейські країни мають докладати більше зусиль щодо дотримання прав українських школярів, які опинилися за межами України та розпочали навчання у школах цих країн. Їхні керівні органи мають продовжувати тиснути на росію через примусове вивезення українських дітей та їх насильницьке залучення до освітнього процесу російською мовою та за російською програмою на тимчасово окупованих частинах України або на території рф.
