Іван Шемелинець, Євген Ніколаєв
Ми починаємо мінісерію аналітичних матеріалів, що висвітлюють важливі аспекти й результати проведення вступної кампанії до українських закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах воєнного стану у 2022 році. Основні особливості цієї вступної кампанії широко відомі. Так, для вступу на бакалаврські програми і окремі медичні та ветеринарні спеціальності випускники середніх шкіл складали національний мультипредметний тест (НМТ) з української мови, історії України та математики. НМТ проводився за технологією зовнішнього незалежного оцінювання, а тому некоректно говорити, що НМТ замінив собою ЗНО. НМТ вперше в українській історії складали в комп’ютерній формі, і так само вперше пункти тестування працювали не лише в Україні, а й у 32 країнах Європи, Азії та Північної Америки. На «контракт» за окремими спеціальностями можна було вступити на підставі мотиваційного листа, себто за відсутності будь-якої «вхідної» перевірки рівня підготовки абітурієнтів. Окремий «коридор» було створено для вступників, які проживають на тимчасово окупованій та особливо небезпечній території України, наближеній до місць проведення активних бойових дій. Так само певних змін зазнали правила вступу до магістратури по завершенні бакалаврату тощо.
У першій частині нашого «мінісеріалу» поговоримо про ключові нюанси оновлених у 2022 році правил прийому до закладів вищої освіти.
Оновлення системи вступу до закладів вищої освіти у 2022 році
Після 24 лютого 2022 року відбулось переосмислення багатьох усталених речей та процесів. Збройне вторгнення рф в Україну унеможливило проведення вступної кампанії до закладів вищої освіти у звичній для всіх формі. Викликами для органів, що формують освітню політику, стали вимушене переміщення великої кількості людей (освітян, студентів і майбутніх вступників), пошкодження матеріальної бази органів влади і закладів вищої освіти, скорочення фінансування освіти. Завданням із «зірочкою» в рамках минулорічної вступної кампанії стало забезпечення доступу до вищої освіти абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, територій, наближених до бойових дій, а також вступників, які фізично перебували за межами України.
Стало очевидним, що затверджені восени 2021 року Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році буде неможливо реалізувати через наведені вище причини. Це зумовило пошук найбільш оптимальної форми проведення вступної кампанії. У березні 2022 р. Верховна Рада України визначила можливість проведення вступу до ЗВО у 2022 р. в особливому порядку. У травні 2022 р. МОН затвердило новий Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році (далі — Порядок прийому-2022).
Порядок прийому-2022 суттєво змінив підходи до організації вступної кампанії, запровадив нові інструменти для оцінювання рівня підготовки вступників до закладів вищої освіти, значно розширив можливості використання інструментів, які в попередні роки використовувались мало або не використовувалися взагалі.
Загалом Порядок прийому-2022 помітно спростив доступ до вищої освіти для всіх абітурієнтів порівняно з правилами, які діяли раніше. Значна частина норм, що регламентують процедуру вступу до ЗВО, залишилася сталою і незмінною порівняно з 2021 роком. Наприклад, у новому Порядку залишились норми про заборону формувати бюджетні конкурсні пропозиції за спеціальністю 081 «Право» на освітні рівні молодшого бакалавра і на заочній формі або про необхідність мати мінімальні конкурсний бал не менше 140 для вступу на бакалаврат зі спеціальностей галузей знань 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини».
Ключові зміни в Порядку прийому-2022 в порівнянні з Умовами прийому у 2021 році
1) Нові інструменти і форми вступних випробувань
Порядок прийому-2022 запровадив нові форми вступних випробувань: Національний мультипредметний тест для вступу на бакалаврат і «наскрізні» магістерські програми з ветеринарії й медицини; магістерський комплексний тест; магістерський тест навчальної компетентності.
Якщо порівнювати НМТ із тестами ЗНО, що проводилися в Україні, починаючи з 2008 року, то НМТ став структурно і змістовно простішим за ЗНО, було визначено іншу процедуру його проведення. На відміну від ЗНО, яке охоплювало всі основні предмети шкільної програми, НМТ мав заздалегідь визначену структуру та включав блоки тестових питань з української мови, математики та історії України. За результатами складання НМТ з цих предметів абітурієнт мав право вступу на всі спеціальності. Водночас Порядок прийому-2022 залишив можливість використовувати при вступі результати ЗНО 2019—2021 років, причому з тих предметів, які були потрібні для вступу на певну спеціальність у відповідному році. Наприклад, якщо у 2020 році для вступу на спеціальність 161 «Біотехнологія та біоінженерія» необхідно було мати сертифікати ЗНО з української мови, біології та (за вибором вступника) з фізики/хімії/математики, то у 2022 році вступник міг використовувати сертифікати ЗНО з цих предметів.
Магістерський комплексний тест (МКТ) замінив Єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) та Єдиний вступний іспит (ЄВІ), які в попередні роки використовувалися для вступу на правничу магістратуру (спеціальності 081 «Право» та 293 «Міжнародне право») для здобуття вищої юридичної освіти. МКТ складався з блоку «Право» та тесту з іноземної мови. Необхідно зазначити, що МКТ також містив менше тестових питань, ніж ЄФВВ: якщо в ЄФВВ 2021 року блок «Право» включав 100 питань, то в МКТ їх стало удвічі менше. Крім того, на відміну від ЄФВВ, у МКТ не було окремих завдань на перевірку логічного, критичного та аналітичного мислення.
Магістерський тест навчальної компетентності (МТНК) було запроваджено для вступу на магістратуру за спеціальностями, для яких Умовами прийому 2021 року передбачалося проведення Єдиного фахового вступного випробування. Це спеціальності галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 28 «Публічне управління та адміністрування» та 29 «Міжнародні відносини» (крім спеціальності 293 «Міжнародне право»). МТНК містив завдання на перевірку логічного, критичного та аналітичного мислення, щоб визначити готовність вступника до опанування освітньої програми магістерського рівня. На відміну від попередніх років, вступники на зазначені спеціальності не проходили тестування з іноземної мови.
2) Розширення можливості вступу для осіб з особливо небезпечних територій
Порядок прийому-2022 передбачив спрощену можливість вступу до закладів вищої освіти для осіб, місце проживання яких зареєстровано (задекларовано) на особливо небезпечній території. Відповідно до Порядку прийому-2022, особливо небезпечна територія — це територія України, яка визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану, територіальні громади, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі — затверджені Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових (військово-цивільних) адміністрацій. Перелік таких населених пунктів визначався наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, до якого неодноразово вносилися зміни.
Вступники з цих територій отримали право вступити на навчання до закладів вищої освіти за результатами індивідуальної усної співбесіди. Відповідно до Порядку прийому-2022, це нове випробування передбачає очне або дистанційне оцінювання підготовленості вступника з одного, двох або трьох предметів (складових), за результатами якого за кожний предмет (складову) виставляються оцінки за шкалою 100—200 балів.
Крім того, порівняно з попередніми роками було розширено право цих вступників претендувати на місця державного замовлення в межах окремої квоти-2.
3) Сприяння закладам вищої освіти, що постраждали від російської агресії
Окремі норми стосувалися підтримки тимчасово переміщених закладів вищої освіти, а також закладів вищої освіти Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Зокрема, таким закладам вищої освіти було збільшено можливість зараховувати вступників на місця державного замовлення за квотою-2 — до 40% загального обсягу державного замовлення, тоді як для ЗВО в інших регіонах України граничний обсяг цієї квоти становив 10% кількості місць держзамовлення.
Крім того, було збільшено регіональний коефіцієнт, що використовується при визначенні конкурсного балу вступника. Він становив 1,04, якщо заклад вищої освіти фактично розташовувався у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Полтавській областях; 1,07 — для закладів у Миколаївській, Сумській, Харківській чи Чернігівській областях.
Це дало можливість таким закладам освіти провести доволі успішну вступну кампанію, заповнити обсяги державного замовлення насамперед за рахунок вступників з особливо небезпечних територій, які мали право отримати ці місця в межах квоти-2.
4) Відсутність обмежувальних інструментів (порогових та мінімальних конкурсних балів)
У 2022 році відмовились від визначення порогових балів при встановленні результатів НМТ. У попередні роки щодо кожного з предметів ЗНО комісії визначали граничний поріг «склав/не склав», і в різні роки він був різним залежно від складності тестових завдань та освітнього рівня тих, хто складав такі тести. Наприклад, у 2021 році з історії України такий поріг становив 27 балів із можливих 94.
Аналогічно відмовились від встановлення порогів МКТ та МТНК. У попередні роки фахові комісії ЄФВВ та ЄВІ встановлювали порогові бали з кожного компонента цих випробувань. У 2022 році вступнику достатньо було дати правильну відповідь на одне питання для того, щоб мати можливість вступити до закладу вищої освіти на другий (магістерський) рівень. Відсутність порогових балів, а також можливість вступу на підставі мотиваційних листів (див. далі) зумовили значне збільшення (порівняно з попередніми роками) кількості тих, хто вступив до магістратури у 2022 році.
Також із Порядку прийому-2022 вилучили норму щодо необхідності мати не менше 150 балів (за шкалою 100—200) з другого та третього предметів для вступу на медичні спеціальності. Тут необхідно нагадати, що такі мінімуми діяли в Україні у 2018—2021 рр., що гарантувало відсів відверто слабких вступників. Скасування цієї норми вперше за п’ять років відкрило доступ до здобуття медичної освіти особам з недостатньо високим освітнім потенціалом.
5) Використання мотиваційних листів
Порядок прийому-2022 розширив використання мотиваційних листів для вступу до закладів вищої освіти. Слід нагадати, що мотиваційний лист вступника номінально з’явився в умовах прийому ще у 2020 р., але не використовувався на практиці. Відповідно до Порядку прийому-2022, мотиваційний лист — це викладена вступником письмово у довільній формі інформація про його особисту зацікавленість у вступі на певну освітню програму (спеціальність, заклад освіти) та відповідні очікування, досягнення у навчанні та інших видах діяльності, власні сильні та слабкі сторони. У 2022 році з’явилась можливість вступу на навчання на умовах «контракту» на окремі спеціальності за результатами розгляду закладом вищої освіти мотиваційного листа, себто без перевірки рівня знань вступника з тих чи інших предметів.
Наприклад, розгляд мотиваційних листів без проходження інших видів вступних випробувань застосовувався при вступі на «контракт» на програми підготовки молодшого бакалавра, бакалавра, магістра ветеринарного спрямування на всі спеціальності, крім спеціальностей галузей знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 07 «Управління та адміністрування», 08 «Право», 12 «Інформаційні технології», 22 «Охорона здоров’я», 24 «Сфера обслуговування», 28 «Публічне управління та адміністрування», 29 «Міжнародні відносини», окремих освітніх програм спеціальності 035 «Філологія» та спеціальностей, для яких передбачено проведення творчого конкурсу.
Широке застосування мотиваційних листів суттєво спростило доступ до вищої освіти багатьох вступників, але водночас сформувало ринок недоброчесного створення і написання мотиваційних листів на замовлення.
Замість висновку
Порядок прийому-2022 став компромісним і, можливо, найбільш оптимальним рішенням щодо організації вступної кампанії в умовах, в яких опинилася система вищої освіти через збройне вторгнення рф до України. Він, звісно, мав недоліки та низку дискусійних норм, які викликали нарікання з боку освітянської спільноти та експертів і які спрацювали не зовсім так, як це передбачали його розробники. Про це поговоримо у наступних частинах нашого циклу публікацій.
Публікацію підготовлено в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку впроваджує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції, викладені в цій публікації, є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).
