8 серпня 2023 року на офіційному сайті МОН було розміщено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (далі — Проєкт). Надаємо свої висновки та пропозиції за результатами аналізу цього документа.
1. Проєктом пропонується змінити спосіб, у який нумеруються галузі знань та спеціальності підготовки. Наприклад, спеціальність «051» Економіка може стати спеціальністю «С1» Економіка тощо. Імплементація цього рішення потребуватиме внесення змін до нормативно-правових документів, стандартів фахової передвищої та вищої освіти, професійних стандартів, освітніх програм, силабусів, інформації про освітні програми, що зберігається в ЄДЕБО, інформації, що міститься на вебсайтах закладів освіти та в їхніх промоматеріалах, індивідуальних навчальних планів студентів та аспірантів, а також оновлення програмного забезпечення ЄДЕБО тощо. Припускаємо, що обсяг цієї роботи в масштабі всієї системи фахової передвищої та вищої освіти України буде коректно оцінити в десятки тисяч людино-годин робочого часу висококваліфікованих фахівців, оплата яких вимірюватиметься мільйонами гривень.
Ці витрати будуть «невидимими» в тому сенсі, що в бюджетах і кошторисах (крім, імовірно, кошторису ДП «Інфоресурс») не з’явиться окремого рядка «Оплата видатків, пов’язаних із імплементацією нової нумерації спеціальностей та галузей знань». Проте «невидимість» таких витрат не означатиме того, що їх не існує.
У поточних умовах війни ми не бачимо вагомих причин для того, щоб Україна витрачала зазначені ресурси. Потреба підготовки статистичної інформації за структурою, що відповідає міжнародним документам, однозначно не є такою причиною: один раз на рік перегрупувати статистичні дані щодо підготовки фахівців за спеціальностями зі структури галузей знань, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266, до структури галузей знань, визначеної Міжнародною стандартною класифікацією освіти (далі — МСКО), — це завдання для одного фахівця Державної служби статистики України на декілька годин роботи.
2. Власне, зазначена в наведеному на сайті МОН обґрунтуванні необхідності прийняття акта мета «переходу на єдині статистичні стандарти та системи класифікації для гармонізації і забезпечення порівнянності державної статистики із такими міжнародними стандартами та рекомендаціями, як міжнародні стандартні системи класифікації ООН» Проєктом не досягається, і навряд чи її може бути повністю досягнуто. Через особливості освітніх систем у різних країнах повністю тотожного переліку спеціальностей підготовки не буде. У пропонованому Проєкті існують невідповідності між переліком спеціальностей та деталізованими галузями знань за МСКО. Наприклад, декілька «українських» спеціальностей належать до однієї деталізованої галузі знань за МСКО:
Аналогічно в окремих випадках одна «українська» спеціальність відповідає декільком деталізованим галузям знань за МСКО:
Наявність таких невідповідностей між двома переліками означає, що, згідно з Проєктом, ступінь уніфікації українського переліку спеціальностей із МСКО принципово не змінюється порівняно з чинною в Україні класифікацією спеціальностей підготовки фахівців, себто оприлюдненої мети прийняття акта не буде досягнуто.
3. Проєктом пропонується визначити окремі спеціальності, з яких здійснюється підготовка у сфері вищої освіти, але не здійснюється навчання фахових молодших бакалаврів. Ми не підтримуємо цю ідею як зі змістових, так і з правових міркувань.
3.1. Програми фахової передвищої освіти належать до п’ятого рівня МСКО. У Керівництві МСКО прямо зазначено, що метою програм на цьому рівні може бути як працевлаштування, так і продовження навчання: «Хоча програми на п’ятому рівні Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISCED) зазвичай створюються для підготовки до працевлаштування, вони можуть надавати кредити, що зараховуються на програмах шостого або сьомого рівня ISCED. По завершенні цих програм п’ятого рівня ISCED особи в деяких освітніх системах можуть продовжити здобуття освіти на шостому рівні ISCED (рівень бакалавра або еквівалент) або тривалих наскрізних програмах на сьомому рівні ISCED (рівень магістра або еквівалент)» (International Standard Classification of Education ISCED 2011, paragraph 209. UNESCO-UIS, 2012; переклад наш).
Виходячи з цього, незрозуміло, якою є мотивація авторів Проєкту щодо скасування підготовки фахівців на рівні фахової передвищої освіти за спеціальностями «Середня освіта», «Філологія», «Психологія», «Менеджмент», «Соціальна робота», «Право», «Комп’ютерні науки» та ін.
3.2. Випускники усіх цих спеціальностей затребувані на ринку праці. Практика працевлаштування у середніх школах фахових молодших бакалаврів зі спеціальності «Середня освіта» із одночасним продовженням навчання на бакалавраті є усталеною та унормованою: її передбачено, зокрема, чинним професійним стандартом вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти.
Наприклад, випускники спеціальності «Середня освіта (Образотворче мистецтво)» Фахового коледжу «Універсум» КУБГ працюють у загальноосвітніх школах, де ведуть позакласну роботу на групах подовженого дня, керують гуртком «Образотворче мистецтво», працевлаштовуються у студії, школи мистецтв та інші заклади освіти, займаються індивідуальною роботою з дітьми відповідного віку (допомагають опанувати рисунок, малювання тощо).
Своєю чергою, випускники нашого Фахового коледжу за спеціальністю «Середня освіта (Музичне мистецтво)» проводять індивідуальні навчальні заняття з дітьми дошкільного та шкільного віку (навчання гри на музичному інструменті, заняття вокалом), а також працевлаштовуються:
- музичними керівниками в закладах дошкільної освіти;
- вчителями музичного мистецтва в початкових класах закладів загальної середньої освіти;
- організаторами з виховної роботи;
- керівниками вокального гуртка / викладачами гри на музичних інструментах у закладах загальної середньої освіти;
- керівниками вокального гуртка / викладачами гри на музичних інструментах у центрах дитячої та юнацької творчості, центрах раннього розвитку дитини.
Випускники-правники Фахового коледжу КУБГ працюють:
- старшим секретарем апарату Господарського суду Київської області;
- секретарями судових засідань;
- головними спеціалістами у Печерському ДРАЦС;
- помічниками юристів у юридичних фірмах;
- помічниками слідчих, слідчими в районних управліннях поліції.
Одна з випускниць ФК «Універсум» спеціальності «Право», навчаючись на 4 курсі (2022/2023 н. р.) та перебуваючи в Німеччині, розпочала стажування та працює в пенітенціарній системі (веде облік та реєстрацію документації управління), після здобуття ступеня бакалавра її буде зараховано до штату.
3.3. МОН пропонує заборонити підготовку за спеціальністю 035 «Філологія» на рівні фахової передвищої освіти. Зараз, за даними ЄДЕБО, таку підготовку здійснюють чотири фахові коледжі, які навчають своїх студентів-філологів англійської мови. Пропоноване рішення виглядає необґрунтованим, зокрема, в контексті нещодавнього внесення Президентом України до Верховної Ради проєкту Закону України «Про застосування англійської мови в Україні». Логічно було б бачити не заборону опанування англійської у фахових коледжах, а навпаки, розширення таких програм на всіх освітніх рівнях, адже вони повністю відповідають викликам часу та відкривають перед випускниками ширші можливості особистої та професійної реалізації.
3.4. Безпідставною виглядає пропозиція Проєкту дозволити підготовку фахових молодших бакалаврів за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення», але заборонити підготовку за спеціальністю «Комп’ютерні науки» з тих міркувань, що ці спеціальності близькі і їх обидві пропонується віднести до однієї деталізованої галузі за МСКО.
3.5. Ми знаємо про дискусію щодо доцільності або недоцільності підготовки правників на рівні фахової передвищої освіти. Проте рішення про припинення такої підготовки не повинно прийматися шляхом внесення раптових змін до переліку спеціальностей. Воно мало б базуватися на результатах консультацій із ключовими стейкголдерами, аналізу кваліфікаційних характеристик, що визначають вимоги до рівня освіти фахівців, реального досвіду працевлаштування у приватному та державному секторах та/або продовження навчання випускників відповідних освітніх програм, імплементовуватися в рамках реалізації концепції розвитку юридичної освіти (якої наразі у затвердженому вигляді немає) та заходів із підвищення мінімальної планки якості підготовки юристів у закладах вищої освіти. Сподіваємося, МОН активно долучатиметься до цієї роботи.
3.6. Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про вищу освіту», перелік галузей знань та спеціальностей підготовки у сфері вищої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням МОН. Стаття 12 Закону України «Про фахову передвищу освіту» не наділяє Кабінет Міністрів України та МОН аналогічним повноваженням розробляти і затверджувати перелік галузей знань та спеціальностей підготовки у сфері фахової передвищої освіти. Навпаки, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту» встановлено, що «підготовка фахових молодших бакалаврів здійснюється за освітньо-професійними програмами відповідно до галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою». Очевидно, ця норма надає закладам освіти право здійснювати підготовку фахових молодших бакалаврів з усіх спеціальностей, з яких здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти.
Підзаконний акт не може обмежувати надані законом права осіб на здобуття фахової передвищої освіти та можливості закладів фахової передвищої освіти забезпечувати для них здобуття фахової передвищої освіти з усіх спеціальностей, з яких здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Такі права, на наш погляд, є важливою складовою автономії суб’єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу, гарантованих абзацом першим частини другої статті 2 Закону України «Про освіту».
Зважаючи на викладене, постанова Кабінету Міністрів України не повинна звужувати зміст частини четвертої статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту» тим, що визначає окремі спеціальності, з яких здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти і при цьому не може здійснюватися підготовка фахових молодших бакалаврів.
4. Проєкт пропонує визначати у стандартах вищої освіти назви освітніх програм зі спеціальностей, для яких запроваджено додаткове регулювання. З цього питання маємо таке заперечення.
За традицією, що склалася, накази МОН, якими затверджуються стандарти фахової передвищої та вищої освіти, не проходять державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України (див. зокрема п. 2 Положення…, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, зі змінами). Ця обставина з урахуванням абзацу другого частини другої статті 2 Закону України «Про освіту» означає, що документи МОН, якими затверджено стандарти фахової передвищої та вищої освіти, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми, обов’язкові до виконання.
Частини третя і четверта статті 10 Закону України «Про вищу освіту», частини третя і четверта статті 8 Закону України «Про фахову передвищу освіту» не передбачають можливості регламентації виключного переліку можливих назв освітніх програм у стандарті вищої освіти або у стандарті фахової передвищої освіти (у тому числі зі спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання).
Нагадуємо також, що у процесі розроблення нових стандартів вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту» в редакції 2014 року, було реалізовано позицію про те, що до цих стандартів можна включати тільки питання, прямо передбачені статтею 10 вказаного Закону. Чітке дотримання цієї позиції дозволило відхилити численні пропозиції включати до змісту нових стандартів вищої освіти назви конкретних обов’язкових для вивчення навчальних дисциплін із відповідними годинами/кредитами. Нам невідомо про те, щоб ця позиція про включення до стандарту виключно питань, прямо передбачених законом, сьогодні зазнала змін.
Виходячи з наведеної рамки, вважаємо, що внесення до стандартів освіти назв освітніх програм буде неправомірним, така інформація матиме рекомендаційний характер навіть у випадку закріплення відповідної норми актом Кабінету Міністрів України.
5. Проєктом не передбачено можливості коректно класифікувати за МСКО українські міждисциплінарні програми. Застосування кодів деталізованої галузі знань, що закінчуються на «-88», запропоновано тільки для окремих українських спеціальностей. Проте необхідно також унормувати застосування вказаних кодів МСКО, що закінчуються на «-88», для українських міждисциплінарних освітніх програм, що поєднують декілька спеціальностей однієї або декількох галузей знань.
6. Проєкт містить окремі недоліки нормопроєктувального та технічного характеру.
6.1. Назви постанови і переліку галузей знань та спеціальностей у Проєкті є вужчими за зміст документів, адже в цих назвах відсутня згадка про фахову передвищу освіту. Ця невідповідність суперечить вимогам пунктів 12 та 20 Правил підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870, згідно з якими назва проєкту акта повинна бути стислою та відповідати його змісту.
6.2. У Проєкті не вказано, за якими спеціальностями може або не може здійснюватися підготовка докторів мистецтва.
6.3. Згідно з Проєктом, підготовка фахівців за спеціальністю «Культурологія» не здійснюватиметься за жодним рівнем фахової передвищої та вищої освіти. Як видається, тут трапилась технічна помилка.
6.4. Спеціальність «Медична психологія» слід віднести до деталізованої галузі знань 0313, а не до 0912.
6.5. До назви спеціальності D2 помилково включено код 072.
Виходячи з наведеного, Аналітичний центр «ОсвітАналітика» пропонує:
- Зняти з розгляду проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти».
- Необхідні оновлення переліку галузей знань і спеціальностей у частині, що відповідає нормам чинних законів України, здійснювати шляхом внесення змін до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266 (зі змінами).
- Надалі утриматися від внесення змін, які суперечать чинним законам України та/або обмежують права учасників освітнього процесу й автономію закладів освіти, до підзаконних нормативно-правових актів та документів МОН.
