«ОсвітАналітика» Аналітичний Центр Київського університету імені Бориса Грінченка

Новини

Скласти ЗНО для вступу до магістратури у 2022 році: ресурси й наслідки

Іван Шемелинець

Євген Ніколаєв

 

Головною новацією затверджених наказом МОН від 13.10.2021 р. № 1098 Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році (далі — Умови прийому) є розширення сфери застосування єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) на декілька нових спеціальностей і галузей знань. 

ЄФВВ – це іспит зі спеціальності, на яку бажає вступити майбутній магістрант, що проводиться за технологією зовнішнього незалежного оцінювання. Останнє означає, що завдання ЄФВВ розробляються не кожним університетом самостійно, а централізовано, забезпечується їх сувора конфіденційність, складання ЄФВВ у всій країні відбувається в один день і час, екзаменаційні роботи перевіряються централізовано, без участі університетів. На сьогодні вступ до магістратури за результатами складання ЄФВВ здійснюється за спеціальностями «Право» і «Міжнародне право»: у 2016 р. відбулось пілотування ЄФВВ з права кількома університетами, а з 2017 р. — його повноцінне застосування. Можна бачити, що, цілком в дусі «турборежиму» і на відміну від правничих спеціальностей, МОН планує не пілотувати ЄФВВ з нових спеціальностей, а одразу запустити цей іспит у повноцінному форматі.

Отже, планується, що наступного року поряд з юристами ЄФВВ складатимуть майбутні магістранти, які навчатимуться за спеціальностями «Економіка», «Облік і оподаткування», «Фінанси, банківська справа та страхування», «Менеджмент», «Маркетинг», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Міжнародні економічні відносини», «Політологія», «Психологія», «Соціологія», «Журналістика», «Публічне управління та адміністрування» та «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (п. 1 розділу VII Умов прийому; перелік спеціальностей, затверджений постановою Уряду від 29.04.2015 р. № 266). 

Проаналізуймо, які ресурси необхідні для організації ЄФВВ з цих спеціальностей. Для цього варто розглянути «логістику» підготовки і проведення цього іспиту за етапами.

  1. Прийняття рішення щодо проведення ЄФВВ для певних спеціальностей.

Це рішення вже ухвалене. Варто дослідити його причини. 

Одним із мотивів запровадження ЄФВВ для нових спеціальностей представники МОН на засіданні робочої групи із розробки Умов прийому назвали мінімізацію корупційних ризиків, пов’язаних із проведенням вступних випробувань закладами вищої освіти. Дійсно, поступове розширення застосування технологій ЗНО при вступі до закладів вищої освіти визначене як один із заходів Антикорупційної програми МОН на 2021-2023 роки (див. додаток 5 зазначеного документа), а сама технологія ЗНО за останні роки дістала репутацію такої, що найменшою мірою піддана корупційним ризикам.

Водночас, незрозумілі причини, з яких для розширення сфери застосування ЄФВВ обрано вищеперелічені, а не якісь інші спеціальності. Чи означає вибір цих спеціальностей, що МОН вважає найбільшими наявні корупційні ризики при вступі саме на них? Які факти чи попередні дослідження могли би підтвердити цю тезу? Якщо вже говорити про раціональний вибір певних спеціальностей, для яких запроваджується ЄФВВ, то потенційно має сенс встановлення жорсткіших умов вступу на регульовані або особливо важливі для держави спеціальності на кшталт права, педагогіки чи публічного управління; однак економіка, фінанси, психологія, журналістика до таких фахів очевидно не належать. 

Другий фактор розширення переліку спеціальностей для ЄФВВ — що завдяки наявності централізованого іспиту відтепер бюджетні місця на підготовку магістрів з перелічених спеціальностей розподілятимуться між університетами за широким конкурсом. Це означає, що університети завчасно не знатимуть, скільки точно “бюджетників” в них цьогоріч навчатимуться цих фахів, натомість бюджетні місця одержать ті заклади вищої освіти, куди подадуть свої заяви вступники із вищими балами ЄФВВ і єдиного вступного іспиту (іспит з іноземної мови, що проводиться за технологією ЗНО). Отже, запровадження ЄФВВ полегшить доступ до навчання в магістратурі за кошти державного бюджету випускникам бакалаврату з вищим рівнем підготовки.

ЄФВВ також запобігатиме практиці одержання бюджетних місць у магістратурі переважно власними студентами, коли університет навмисно занижує оцінку за вступне випробування тим, хто одержав ступінь бакалавра в іншому закладі освіти, щоб посунути їх у рейтингу нижче за випускників власного бакалаврату. У випадку такої прихованої дискримінації вступник з іншого університету вимушений навчатися або на “контракті”, або деінде. 

Викладене означає, що ЄФВВ забезпечуватиме найкраще підготовленим вступникам справедливіший доступ до навчання в магістратурі за кошти державного бюджету незалежно від того, в якому університеті вони одержали диплом бакалавра.

  1. Розробка програми ЄФВВ для кожної спеціальності або для групи спеціальностей.

Основне питання цього етапу підготовки ЄФВВ — на чому має базуватися його програма. За чинним законодавством, українські університети користуються академічною автономією. Тому єдиної для всіх університетів програми підготовки бакалаврів певної спеціальності, яку можна було би покласти в основу програми ЄФВВ, не існує. Окремі рамкові вимоги до змісту освітніх програм з певної спеціальності сформульовано у стандартах вищої освіти. Ці стандарти визначають лише узагальнений перелік компетентностей, що їх має набути кожен випускник програми, і результати навчання, які цей випускник має продемонструвати для одержання диплома. Однак стандарти не містять, власне, програм підготовки здобувачів вищої освіти, переліків дисциплін, що їх мають опанувати студенти, кількості навчальних годин чи кредитів на кожну дисципліну. Всі ці питання кожен університет вирішує самостійно, тому було би дивно, якби виявилось, що у різних університетах студентів однієї спеціальності навчають за однаковими програмами.

У цих координатах єдина для всіх в Україні вступників до магістратури програма ЄФВВ з певної спеціальності мала би обмежиться певним колом базових питань і не має включати тем чи розділів «поглибленого» рівня, які цілком можуть не викладатися бакалаврам у тому чи іншому університеті. Отже, «бар’єр», який необхідно здолати для вступу в магістратуру, навряд чи буде високим, він даватиме змогу вступити на навчання не лише добре підготовленим випускникам бакалаврату, а й слабшим студентам.

  1. Формування змісту завдань ЄФВВ.

Для того, аби зменшити вплив суб’єктивного фактора при перевірці виконаної роботи ЄФВВ і уможливити її автоматизоване оцінювання за домомоги комп’ютерної техніки для кількох тисяч екзаменованих, усі питання екзаменаційної роботи мають бути тестами із вибором однієї чи кількох правильних відповідей серед запропонованих. Це звичний для всіх формат проведення тестування. Завдання, однак, не можуть бути просто будь-якими тестовими запитаннями з певної спеціальності. Тестові питання мають бути різного, завчасно визначеного рівня складності, вони мають містити варіант відповіді-дистрактор, який часто обиратимуть студенти із слабшим рівнем підготовки, а також давати змогу розрізнити відповіді сильніших і слабших студентів. Підготовка таких тестів потребує фахових знань як з дисципліни, для якої складається тест, так і з методик оцінки психометричних, статистичних характеристик тестових завдань. До тестових завдань необхідно готувати специфікацію, яка описує певні характеристики цих завдань, такі як відповідність програмі іспиту, рівень складності та ін. Також необхідно гарантувати конфіденційність тесту, тому його складові не може готувати одна людина. 

Буде доволі непросто зібрати робочі групи фахівців, що володіють необхідним для розробки таких тестів набором знань і навичок для кожної спеціальності ЄФВВ.

Крім того, Порядок проведення ЄФВВ не визначає жодну установу чи організацію як таку, на яку покладено інституційну відповідальність за зміст та якість окремих завдань ЄФВВ чи екзаменаційної роботи в цілому. Лише зазначено, що МОН “визначає процедуру укладення тестових завдань єдиного фахового вступного випробування, у тому числі визначає за поданням робочої групи установу(и) (організацію(ї)), яка(і) формує(ють) базу тестових завдань для проведення єдиного фахового вступного випробування та бере(-уть) участь у підготовці сигнальних примірників зошитів із завданнями єдиного фахового вступного випробування та бланків відповідей” (п. 2 розділу ІІІ Порядку). Отже, у випадку виникнення проблем зі змістом завдань ЄФВВ залишиться сподіватися на фахову комісію МОН, яка після проведення іспиту може дискваліфікувати окремі його завдання (себто вважати, що будь-яка відповідь на ці завдання зараховується як правильна), як це щороку відбувається на ЄФВВ з права.

  1. Масштабування іспиту.

Унаслідок розширення кількості спеціальностей, вступ на які потребує ЄФВВ, збільшиться не лише обсяг роботи з підготовки тестових завдань, а й кількість осіб, які складатимуть цей іспит. 

Рис. 1. Випуск бакалаврів у 2020 р., за окремими спеціальностями, осіб, дані ЄДЕБО (для спеціальності «Право» до даних ЄДЕБО додано 668 осіб – обсяг державного замовлення для ЗВО у сфері управління МВС, оскільки цю категорію випускників не відображено в ЄДЕБО)

У 2020 р. за спеціальностями, для яких у 2022 р. запроваджується ЄФВВ, бакалаврат закінчили 68,8  тис. осіб. З них 19,6 тис. осіб (28%) — випускники спеціальностей «Право» і «Міжнародне право», для яких ЄФВВ проводився у 2020 році (рис. 1). Абсолютна більшість від числа цих випускників — 17,5 тис. осіб або 89% — зареєструвались для складання ЄФВВ з права. Варто очікувати, що у 2022 р. динаміка реєстрації на ЄФВВ буде аналогічною, тому нові спеціальності додадуть близько 50 тис. осіб до числа бажаючих скласти цей іспит. Оскільки ЄФВВ відбувається у період літніх канікул, то знайти для його проведення вільні університетські аудиторії не буде великою проблемою. Над чим варто думати — це над належною організацією заходів, що унеможливлять різні способи нечесного виконання екзаменаційних завдань — від їхнього “витоку” перед початком іспиту до списувань в аудиторії та складання ЄФВВ підставними особами. Для цього потрібні інституційна спроможність гарантувати конфіденційність змісту завдань ЄФВВ від часу їхньої розробки до моменту початку іспиту, незалежні від адміністрації університету інструктори на час проведення іспиту, технічне обладнання.

Оцінимо, фінансування у якому розмірі слід передбачити у державному бюджеті для розширення ЄФВВ. Згідно з паспортом бюджетної програми за кодом 2201470 на 2021 р., видатки загального фонду державного бюджету на організацію та проведення ЗНО, ЄФВВ і єдиного вступного іспиту у поточному році становлять 409,7 млн грн (п. 1 і 2 розділу 9 паспорта програми). За цю суму заплановано провести 1704,7 тис. тестувань (по декілька тестів для 387,2 тис. осіб). Себто середні видатки на організацію одного тесту для однієї особи у 2021 р. становлять 240 грн. Прогнозується, що рівень інфляції (індекс цін виробників) у 2022 р. становитиме 17%. З урахуванням цього показника середні видатки на організацію одного тесту для однієї особи наступного року становитимуть 280,8 грн. Якщо наступного року ЄФВВ складатиме на 50 тис. осіб більше, ніж цьогоріч, то додаткове фінансування з державного бюджету на проведення ЄФВВ становитиме орієнтовно 14 млн грн. Це цілком адекватна можливостям державного бюджету України сума. Та чи достатньо її для мінімізації ризиків і негативних наслідків, із якими пов’язане розширення ЄФВВ на окремі суспільні і гуманітарні спеціальності?

Ці ризики можна узагальнити так.

  • Зрив термінів реалізації окремих етапів підготовки ЄФВВ.
  • Неналежна якість програми ЄФВВ з тієї чи іншої спеціальності, зокрема її невідповідність матеріалові, який студенти опановують під час навчання в бакалавраті.
  • Низька якість тестових завдань з окремих спеціальностей, з яких проводитиметься ЄФВВ. Якщо в деяких тестових запитаннях виявляться окремі технічні одруки, то це маленька проблема. Натомість якщо тестове завдання за своїми психометричними характеристиками не дозволить розрізнити учасників тестування із гарною та недостатньою підготовкою (розподілить результати їхнього тестування випадковим чином), то воно не забезпечить вступу до магістратури на навчання за кошти державного замовлення саме найкраще підготовлених осіб, себто призведе до несправедливості.
  • Недостатня організаційна та інституційна спроможність провести ЄФВВ належним чином у різних регіонах України, зокрема забезпечити конфіденційність завдань, гарантувати академічну доброчесність під час складання цього іспиту.

Наслідком запровадження ЄФВВ, який не має чіткого позитивного або негативного забарвлення, є те, що ті вступники, які не зможуть набрати на ЄФВВ мінімальний прохідний бал, “перехресно” вступатимуть в магістратуру на інші спеціальності, для яких ЄФВВ не передбачено.

Варто узагальнити й позитивні наслідки, які матиме розширення сфери застосування єдиного фахового вступного випробування.

  • Зменшення корупційних ризиків при вступі до магістратури на популярні спеціальності.
  • Доступ до здобуття вищої освіти у бажаному закладі вищої освіти (можливо, в іншому, ніж той, де здобуто ступінь бакалавра) за критерієм демонстрації вступником досягнутого рівня підготовки, знань та вмінь.
  • Мінімізація ризику необ’єктивного оцінювання на іспиті “високих ставок”, який значною мірою визначає подальшу освітню і професійну траєкторію особи.
  • Більш просте адміністрування вступної кампанії для закладів вищої освіти, оскільки з них знімаються функції розробки завдань для вступних випробувань і перевірки виконаних робіт.

Чи переважать наступного року у новому рішенні МОН ризики, а чи позитиви — на нашу думку, визначальним чином залежатиме від обсягу і якості тих зусиль, які Міносвіти докладе для інституційного, фінансового, кадрового забезпечення організації та проведення фактично нового іспиту за технологією ЗНО.

Print Friendly, PDF & Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші новини

Запрошуємо до участі у конкурсі аналітичних робіт!

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» став тематичним партнером ХIV Всеукраїнського молодіжного конкурсу «Новітній інтелект України». Конкурс проводиться серед молодих українських дослідників віком до 30 років. Його метою

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Інформаційний бюлетень “Академічна доброчесність”. Жовтень 2021

Аналітичний центр «ОсвітАналітика» презентує новий випуск бюлетеня «Академічна доброчесність», підготовлений експертом центру Євгеном Ніколаєвим. Цей випуск присвячений темі рецензування дипломних робіт. Ми обговорюємо питання різних

Print Friendly, PDF & Email
докладніше