«ОсвітАналітика» Аналітичний Центр Київського університету імені Бориса Грінченка

Новини

Втрати української системи освіти через війну: інфраструктура та людський капітал. Частина 2

Григорій Рій 

Перша частина огляду втрат системи освіти через війну з’явилася на нашому сайті наприкінці квітня. Тоді ми констатували, що неспровокована збройна агресія росії проти України спричинила не лише масштабні руйнування закладів освіти на мільярди доларів, але й призвела до негативного впливу на всіх учасників освітнього процесу. Насамперед через сотні загиблих, появу мільйонів біженців, а також неймовірний психологічний тиск і насильницьку зміну навчальних програм окупаційною адміністрацією.

На середину липня війна пройшла позначку «100 днів». Армія рф захопила та контролює Маріуполь, а також внаслідок відступу українських військ — Сєверодонецьк і Лисичанськ. Під постійними ракетними та артилерійськими обстрілами продовжує перебувати Харків, а під загрозою ударів з повітря — Дніпро, Запоріжжя, Одеса та інші міста України. Особливу небезпеку удари становлять для об’єктів цивільної інфраструктури, про що свідчать недавні запуски російських ракет по будинку побуту у Вінниці, торговому центрі в Кременчуці та багатоповерхівках у Києві, Харкові, Часовому Ярі, Миколаєві, Краматорську.

Станом на середину квітня в Україні російськими військами було повністю зруйновано 91 заклад освіти, а 1 014 — пошкоджено. Ці показники зросли удвічі станом на липень — 216 зруйнованих та 2 116 пошкоджених закладів освіти.

Попри зміну та коригування військово-стратегічних планів, ворог абсолютно не змінив тактики щодо руйнування цивільних об’єктів, зокрема освітніх закладів.

Зруйновані та пошкоджені освітні заклади

За підрахунками ЮНІСЕФ, у середньому 22 школи за день пошкоджуються в Україні внаслідок атак ворога і щонайменше дві дитини гинуть та ще більше отримують поранення. Станом на 3 червня, 100-й день війни, в Україні було удвічі більше пошкоджених об’єктів інфраструктури, ніж за попередні сім років війни на Донбасі. Принаймні одну з десяти шкіл, що зазнали пошкоджень з початку війни, було повністю знищено. Більшість пошкоджених освітніх об’єктів розташовано на Сході України.

За цими показниками продовжує «лідирувати» Харківщина, де вже зруйновано 52 заклади освіти і пошкоджено 456. В області кожна третя школа зазнала руйнувань. У ніч на 6 липня внаслідок обстрілу Київського району Харкова значних пошкоджень зазнали будівлі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Одна людина загинула, а в головному корпусі обвалилося три поверхи.

Зранку 4 липня російські війська, обстрілюючи Харківську область, завдали удару по школі у Шевченківському районі міста Харкова. 28 червня під час чергового обстрілу міста пошкоджено багатоповерхівку та середню школу, внаслідок чого загинуло п’ятеро людей та ще 22 зазнали поранення. За добу 31 травня окупанти обстріляли Харківський, Ізюмський, Чугуївський та Богодухівський райони Харківської області та, за повідомленнями голови облвійськадміністрації Олега Синєгубова, зруйнували дві школи. В ніч на 6 червня російська війська обстріляли Лозівську громаду на Харківщині, в результаті чого пошкоджено дві школи та три дитячі садки.

Як наслідок постійних обстрілів та руйнувань об’єктів освітньої інфраструктури, випускники харківської школи № 134 танцювали випускний вальс на тлі руїн рідної школи.

Рятувальники розбирають завали знищеної школи в Харкові. Джерело 
Зруйнований корпус Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Джерело
Подвір’я харківської школи після ракетного удару. Джерело
Фото, що облетіло світові ЗМІ. Випускниця на тлі зруйнованої школи № 134 міста Харкова. Джерело

Більше пів сотні освітніх об’єктів пошкоджено або зруйновано на Донеччині та Луганщині. Зокрема, в ніч на 21 червня війська рф завдали ракетного удару по Авдіївці, через що загорілася будівля однієї зі шкіл міста. Також вночі 17 червня під час бомбардування Лисичанська один зі снарядів влучив у середню школу. 20 травня під час обстрілу Севєродонецька армія рф влучила в місцеву школу, де перебували в укритті більше 200 дітей. Також авіаударом знищено школу в селі Гірське поблизу Севєродонецька. Уранці 5 травня внаслідок авіаудару по Краматорську пошкоджено дві школи та дитячий садок.

Однією з найбільших трагедій Луганщини стали авіаудари росіян по селищу Білогорівка 7 травня. Бомбардування зазнала місцева школа, де переховувалися люди. Як наслідок, за повідомленнями голови ОВА Сергія Гайдая, загинуло близько 60 осіб, а через постійні бої та обстріли рятувальники не змогли швидко розібрати завали школи, щоб урятувати потерпілих. Обстріл Білогорівської школи набув значного міжнародного резонансу: Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та очільниця британського МЗС Ліз Трасс засудили подібні дії армії рф щодо цивільного населення.

Супутникові знімки Білогорівки до та після бомбардування. В центрі праворуч на першому фото видно школу. Джерело

83 заклади освіти зруйновано та 11 пошкоджено на Запоріжчині. Через постійні обстріли зруйновано школу в Гуляйполі. Також ракетними влучаннями зруйновано школи та інші цивільні об’єкти в  місті Оріхів.

Зруйнована будівля школи в Гуляйполі. Джерело

Зазнають руйнувань не лише освітні об’єкти, що розташовані неподалік лінії активних бойових дій. Від постійних ракетних обстрілів, які не припиняються з початку вторгнення, потерпають також інші регіони України. Вночі 11 червня чотири ракети, випущені з акваторії Чорного моря, влучили у містечко Чортків на Тернопільщині, внаслідок чого постраждало 22 людини та було зруйновано частину військового об’єкта, що розташовувався в місті. Зазнали пошкоджень чотири п’ятиповерхові будинки, а також місцева школа, дитячий садок та один із корпусів спортивної школи.

Загалом, за оцінками Міністерства регіонального розвитку, збитки, завдані інфраструктурі України армією рф, становлять 96 млрд доларів, з яких 4% припадає на зруйновані заклади освіти. Як підрахували фахівці Київської школи економіки в рамках проєкту «росія заплатить», загальні втрати української економіки сягають 564—600 млрд доларів, з яких прямі втрати освітньої галузі оцінюють у 3,5 млрд доларів.

Офіс Президента України спільно з ЮНІСЕФ розробили план відновлення зруйнованих шкіл до 1 вересня 2022 року, коли планується повернення українських учнів до очного формату навчання. За їхніми підрахунками, загалом у країні зруйновано 20% шкіл і садочків, які потрібно відбудовувати з нуля, а інші потребують ремонту. Варто зазначити, що деякі місцеві громади вже почали роботу з відновлення пошкоджених об’єктів, насамперед там, де це дозволяє ситуація.

Людські втрати

Унаслідок постійних бомбардувань об’єктів цивільної інфраструктури, за підрахунками ООН, станом на 100-й день війни Україну покинуло 6,7 млн осіб, половина з яких — діти. Загалом щодня в середньому були змушені виїжджати 33,5 тис. дітей. Також територію України покинули майже 26 тис. вчителів.

За даними Харківської міськради, 120 тис. школярів залишили місто, тоді як на початку навчального року 2021/2022 в Харкові навчалося 140 тис. учнів. Частина з них є внутрішніми переселенцями, які досить швидко зможуть повернутися в місто до початку нового навчального року за умов задовільної безпекової ситуації . Складніше з учнями, чиї сім’ї покинули територію України і перебувають за кордоном. Однак станом на середину липня постійні обстріли та повітряні тривоги роблять Харків усе ще небезпечним місцем для перебування. Постійні атаки на місто та область не дозволяють швидко приступити до відбудови та ремонту пошкоджених освітніх об’єктів. Це означає, що незважаючи на рекомендації, запевнення МОН та вимогу оснащення шкільних будівель бомбосховищами, школи Харкова, як і інших населених пунктів, що зазнають щоденних бомбардувань та обстрілів і де тривають бойові дії, не зможуть відновити навчання в очному форматі, а будуть змушені продовжувати навчатися дистанційно.

Окрему увагу слід звернути на учнів та вчителів, які опинилися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Наразі це частина територій Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської та Харківської областей. У попередньому огляді ми зазначали, що чи не головною проблемою освітніх закладів на цих територіях є примус окупаційної влади до переходу на навчальну програму країни-агресора. Зокрема, повідомлення про такі дії є з Херсонщини. Також навчання за російськими програмами відновили в Маріуполі, де окупанти запевняють учнів, що після закінчення навчання вони зможуть отримати документи про освіту псевдодержавного самопроголошеного утворення.

За повідомленнями освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, окупаційна влада примушує заклади освіти переходити на російську мову викладання, вилучає з навчальної програми все, що стосується України, натомість нав’язує учням та вчителям пропагандистські предмети. Освітян примушують проходити так звані «курси підвищення кваліфікації», а через брак кадрів до роботи у школах залучають студентів або інших некваліфікованих працівників. Для заміщення кадрів, як і у випадку з військовими, окупаційна влада намагається залучити вчителів із республік рф. Наприклад, є інформація, що близько 60 освітян із республіки дагестан виявили бажання працювати у школах на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Українська влада намагається всіляко підтримувати учасників освітнього процесу на тимчасово окупованих територіях, принаймні наскільки це в її силах. Зокрема, було спрощено доступ до отримання документа про загальну середню освіту за українськими стандартами, який можна одержати як власноруч на підконтрольній Україні території, так і на онлайн-платформах. Для цьогорічних абітурієнтів з ТОТ створено особливі умови для вступу до українських закладів фахової передвищої та вищої освіти, як-от додаткова сесія для складання національного мультипредметного тесту. Провадиться робота щодо забезпечення виплати заробітних плат педагогам на тимчасово окупованих територіях.

Проте українські педагоги, які продовжують залишатися під окупаційною владою, ризикують своїм життям, адже міжнародні організації неодноразово фіксували факти викрадення окупантами вчителів через нібито їхню допомогу українським військовим. Відомий випадок із проректором Херсонського державного університету Максимом Вінником та вчителькою Вікторією Андрушею, яку незаконно вивезли та утримували на території рф.

Це свідчить про відверто насильницький та терористичний характер дій росіян. На думку американського президента Джо Байдена, жорстока і неспровокована війна росії проти України стала причиною справжньої людської катастрофи: «Мені здається, що Путін намагається знищити культуру. Він більше навіть не цілить у військові об’єкти, він руйнує кожну школу, кожну церкву.., ніби намагається знищити українську культуру…».

Висновки

Армія рф продовжує атаки на об’єкти освітньої інфраструктури. Збільшення кількості пошкоджених та зруйнованих об’єктів більше ніж удвічі, а також численні порушення прав людини свідчать про терористичний характер війни, яка ведеться російськими військовими із грубими порушеннями міжнародних норм ведення війни. Всі подібні факти повинні якомога ретельніше фіксуватися зі свідченнями очевидців та передаватися до відповідних міжнародних організацій та судових інстанцій для засудження дій держави-агресора та отримання в майбутньому справедливої компенсації. Усі компетентні українські державні та недержавні установи мають якомога ширше висвітлювати перед міжнародною спільнотою факти руйнування внаслідок прямих обстрілів українських закладів освіти з метою недопущення маніпуляцій з боку російського режиму.

 

 

Print Friendly, PDF & Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші новини

Пропозиції «ОсвітАналітики» до законопроєкту про академічну доброчесність

 Іван Шемелинець, Євген Ніколаєв. Національне агенстство із забезпечення якості вищої освіти на засіданні 30 серпня 2022 року схвалило нову версію проєкту Закону України «Про академічну доброчесність».

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Моніторинг освітнього законодавства під час воєнного стану. Документи, оприлюднені 5 – 17 вересня 2022 року

      Постановою від 10.09.2022 р. № 1028 Кабінет Міністрів затвердив Положення про організацію професійного навчання державних службовців, керівників державних підприємств, установ, організацій за

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Інформаційний бюлетень “Академічна доброчесність”. Вересень 2022

Друзі, до підготовки чергового випуску нашого бюлетеня ми запросили знаного фахівця-дослідника у сфері наукової комунікації пана Сергія Назаровця. Викладачі та вчені мають публікувати результати своїх

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Моніторинг освітнього законодавства під час воєнного стану. Документи, оприлюднені 15 серпня – 3 вересня 2022 року

        Закон України від 29.07.2022 р. № 2477-ІХ «Про ратифікацію Фінансової угоди „Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні“ між Україною та Європейським

Print Friendly, PDF & Email
докладніше