«ОсвітАналітика» Аналітичний Центр Київського університету імені Бориса Грінченка

Новини

Якість природничо-математичної освіти учнів шкіл міста Києва. Інфографіка

Резюме

Природничо-математична освіта як складова STEM-освіти має відігравати визначальну роль у системі освіти, бути передумовою зміцнення конкурентоздатності економіки, розвитку людського капіталу та інновацій.

Мета цього дослідження – діагностувати здатність учнів м. Києва застосовувати отримані до 9 класу включно знання з математики, фізики, хімії, біології та географії для вирішення практичних завдань, проаналізувати чинники, що впливають на якість природничо-математичної освіти, і розробити рекомендації щодо її підвищення для різних учасників освітнього процесу.

У тестуванні, що відбулося 29 вересня 2021 р., взяли участь 3 135 учнів 10-х класів різних профілів, які представляли 292 заклади ЗСО різних типів і профілів. У більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, постають перед вибором професії та майбутнього життєвого шляху загалом. У кожному із закладів освіти за принципом випадковості було відібрано необхідну кількість учнів для дослідження. Учням було запропоновано виконати завдання трьох із вищеперелічених семи тестових форм, а також відповісти на запитання анкети щодо їхнього ставлення до вивчення STEM-дисциплін.

У рамках дослідження опитано ще дві категорії респондентів: 976 учителів математики, фізики, хімії, біології та географії закладів загальної середньої освіти, які викладали дисципліни в 9-му класі, та 195 керівників закладів загальної середньої освіти.

Кількісні результати дослідження

За результатами дослідження встановлено здатність учнів застосовувати знання з різних навчальних дисциплін для розв’язання практичних завдань відповідно до чотирьох умовних рівнів (початкового, середнього, достатнього і високого):

  1. 6,3 % учнів від загальної кількості учасників тестування досягли високого рівня;
  2. 27,9 % – достатнього;
  3. 42,2 % – середнього;
  4. 23,6 % – початкового

У середньому правильну відповідь на кожне завдання тесту надали 46,1 % учасників, надали неправильну відповідь – 41,1 %, не надали відповіді – 12,8 %

Крім того, в дослідженні отримано такі результати:

  • Найбільша кількість учнів (1,9 %) виконали правильно всі завдання з математики.
  • Жоден із учнів не виконав правильно всіх завдань з хімії та географії. Найбільша кількість учнів (4,4 %) не виконали жодного завдання з хімії.
  • При виконанні першого варіанта інтегрованих завдань 24,9 % учнів не виконали жодного завдання, 1,1 % виконали всі завдання. При виконані другого варіанта інтегрованих завдань 2,9 % учнів не виконали жодного завдання, 0,7 % учнів виконали всі завдання.

Чинники, що впливають на якість природничо-математичної освіти учнів ЗЗСО міста Києва

  • Тип закладу

Як свідчать результати дослідження, найкраще з завданнями впоралися учні ліцеїв (у середньому правильну відповідь на кожне завдання тесту надали 52,0 % учасників), найгірше – учні загальноосвітніх шкіл (43,0 %).


  • профілі класу та закладу

Найкраще з завданнями з природничо-математичних дисциплін впоралися учні класів природничо-математичного профілю: в середньому 50,3 % завдань було розв’язано. Інші школярі розв’язували завдання приблизно однаково – успішність виконання від 44,4 % до 45,6 %.

  • матеріально технічне забезпечення

За результатами дослідження встановлено, що найвищі бали (з максимуму – 20 балів) отримали учні саме тих закладів ЗСО, де, на думку вчителів, наявне сучасне обладнання та необхідні матеріали для якісної реалізації освітнього процесу.

Керівники закладів ЗСО найбільш високо оцінили наявність матеріально-технічного обладнання кабінетів біології (39,2 % від загальної кількості респондентів повністю з цим погоджуються). Найнижче респонденти оцінили матеріально-технічне обладнання кабінетів математики (18,0 %). Понад чверть керівників (26,7 %) зазначили, що заклади, які вони очолюють, повністю забезпечені обладнанням та необхідними матеріалами для якісного опанування предметів природничо-математичного циклу.

  • рівень інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів

Як свідчать результати опитування, керівники закладів ЗСО більш високо оцінюють рівень інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів, ніж самі вчителі. На думку 64,9 % осіб, цей рівень є високим, тоді як учителі переважно (66,5 %) вважають його середнім.

Цікаво, що на думку вчителів, рівень інформаційно-комунікаційної компетентності учнів так само є середнім, про це стверджують 68,1 % респондентів. Проте в дослідженні не виявлено залежності між рівнем інформаційно-комунікативної компетентності учнів та результатами виконання ними тестових завдань.


  • професійний рівень вчителя

За результатами опитування 976 учителів природничо-математичних дисциплін встановлено, що 28,9 % осіб мають вік 50–59 років. Загалом частка педагогів, яким понад 50 років, становить 53,1 % від загальної кількості респондентів, учителів віком до 29 років – 9,3 %, віком від 30 до 49 років – 37,5 %.

Відповідно до результатів дослідження, у школах викладають 8,2 % чоловіків і 91,8 % жінок.

Більшість учителів має стаж понад 21 рік (62,5 % від загальної кількості), до 10 років стажу мають 17,7 % осіб.

Переважна більшість учителів (74,8 %) мають вищу категорію, що корелює з показниками їхнього стажу.

Отже, аналіз статистичного портрета вчителів природничо-математичних дисциплін закладів ЗСО м. Києва уможливлює таке узагальнення: у школах міста переважно працюють жінки віком понад 50 років, які мають вищу категорію, стаж понад 21 рік, понад 11 років викладають у конкретному закладі освіти і мають додаткове навантаження (класне керівництво, завідування кабінетом, громадську роботу та ін.).

  • мотивація учнів

Більшість учителів (42,3 %) вважають, що інтерес до дисциплін, які вони викладають, мають від 25 % до 50 % учнів класу. Кожен третій вчитель (35,8 %) зазначає,що більше половини учнів зацікавлені його навчальним предметом, кожен п’ятий вчитель (21,9 %) стверджує, що менше чверті класу мають стійкий інтерес до навчання.

 

  • Практико-орієнтований зміст навчання

Принциповим у контексті проблематики дослідження було встановлення позиції учителів щодо здатності учні застосовувати теоретичні знання на практиці для подолання різноманітних життєвих викликів і проблем.

Лише 13,2 % учителів ствердно відповіли на це запитання, більшість вагалася, обираючи альтернативу «Радше так» (66,0 %). Це окреслює важливість реалізації прикладної спрямованості навчальних дисциплін, розвитку умінь «бачити» природничо-математичні дисципліни в реальному світі, застосовувати отримані в школі знання для вирішення повсякденних, життєвих потреб.

Висновки

За результатами дослідження встановлено здатність учнів застосовувати знання з різних навчальних дисциплін для розв’язання практичних завдань відповідно до чотирьох умовних рівнів (початкового, середнього, достатнього і високого).

6,3 % учнів від загальної кількості учасників тестування досягли високого рівня, 27,9 % – достатнього, 42,2 % – середнього, 23,6 % – початкового. Ці дані зіставні з результатами оцінювання знань українських школярів у Міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018. Так, базового (середнього) рівня сформованості природничо-наукової грамотності не досягли 26,4 % учасників дослідження PISA, математичної грамотності – 36 % учнів. Найкращими в галузі природничо-наукових дисциплін стали лише 3 % учнів, у галузі математики – 5 %6.

 

Повний текст дослідження: STEM-Education-Quality-in-Kyiv-Report

Print Friendly, PDF & Email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наші новини

Позиція Болонської робочої групи щодо ролі академічної доброчесності в Європейському просторі вищої освіти

У черговому випуску бюлетеня «Академічна доброчесність» ми переклали позицію Болонської робочої групи щодо ролі академічної доброчесності в Європейському просторі вищої освіти. Члени групи підсумовують, що

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Круглий стіл «Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: упровадження нового змісту базової середньої освіти»

14 грудня 2023 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся круглий стіл «Перезавантаження реформи «Нова українська школа»: упровадження нового змісту базової середньої освіти». Захід

Print Friendly, PDF & Email
докладніше

Якої думки Європейська асоціація університетів про рейтингування закладів вищої освіти?

Після довгої перерви ми повернулися до підготовки нашого бюлетеня «Академічна доброчесність». Для чергового випуску ми переклали коротку публікацію Європейської асоціації університетів про університетські рейтинги. Рейтинги

Print Friendly, PDF & Email
докладніше