Яка тривалість навчання у школі, а також особливості в Україні та країнах Європи – про це та інше йшлося під час дискусії «12-річна школа з 5 років? Міжнародний досвід і психологічні аспекти». Її провів аналітичний центр «ОсвітАналітика» 26 листопада 2020 року в онлайн-форматі.
«Щодо шкільного навчання можемо виділити певні особливості в країнах Європи. По-перше, у всіх країнах обов’язкова освіта охоплює початкову і базову; по-друге, навчатися починають у школах більшості країн з 6 років, а здобувають загальну середню освіту не менше 12 років», – розповів Олександр Ляшенко, доктор педагогічних наук, професор, академік-секретар Національної академії педагогічних наук.
Дослідник також додав, що помітною є тенденція пониження обов’язкової освіти: «Наближення до більш ранньої обов’язкової освіти, але не до обов’язкової шкільної освіти». Ляшенко наголосив, що в ідеї навчання з 5 років аж ніяк не враховується досвід, коли в Україні переходили на навчання з 6-річного віку.
Більш докладний аналіз українських науковців можна прочитати у статті за посиланням.
Серед спікерів обговорення – викладачі кафедри психології особистості та соціальних практик КУБГ. Оксана Сергєєнкова та Валентина Кутішенко звернули увагу на психологічні аспекти готовності дітей до школи та навчання у ній загалом.
«Освітня сфера включає не лише навчання. Окрім нього, є ще виховання і розвиток. До того ж, чому ми забуваємо про дитину, вихователя, вчителя, батьків і громаду?» – підкреслила професорка Оксана Сергєєнкова. За її словами, важливо не те, у якому віці розпочнеться навчання у початковій школі, а хто буде поряд з дитиною.
«Якщо ми вже говоримо про перебування дитини в школі сьогодні, то це, звісно, має бути зовсім інша школа, з іншою якістю освіти та з іншим організаційним середовищем», – підсумувала Сергєєнкова.
«Як психолог маю запитання до ініціаторів навчання з 5-річного віку. Насамперед цікавить, чому ця ідея є актуальною та якою є мета. Що нас не влаштовує у навчанні з 6 років, що є проблемним зараз? Твердження щодо успішності в дорослому життя не є аргументами для психологів. Відповідної статистики, як і чинників, якими би це визначалось, немає», – розповіла Валентина Кутішенко, кандидатка психологічних наук.
«Період від народження до 7 років є періодом бурхливого розвитку. На це потрібно зважати, адже він є специфічним. Потрібна зовсім інша організація, інше ставлення як вихователя, так і вчителя. Тобто треба підготувати базу», – продовжує Кутішенко. Вона наголосила, що ініціативі навчання має передувати комплексне психологічне дослідження рівня розвитку сучасних п’ятирічних дітей.
Своїми думками також поділилася Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки України у 2016-2019 роках, проректорка КУБГ: «Деякі батьки можуть виступати проти 12-річки, бо думають, що вона буде така ж, як і зараз, де діти заучують певну суму знань, яка не завжди потім знадобиться у житті. Однак мова йде про 12-й клас Нової української школи, мета освіти якої є іншою – набуття необхідних для життя компетентностей. А це не лише знання, а й уміння їх застосовувати для вирішення особистих і професійних завдань, а також формування ставлень на основі цінностей».
«Щоб сформувати компетентності, які закладені в основі Нової української школи, і вийти на профіль випускника НУШ, потрібні інші методики і відповідний навчальний час, також – вікова готовність випускника. Адже 12-й клас НУШ – це старша профільна школа, де випускник є достатньо зрілим, щоб робити вибір своєї майбутньої кар’єри», – наголосила Гриневич.
Вона додала, що ідея навчання з 5 років є бажанням зняти дискусію про навчання до 18 років, і водночас показово стверджувати, що в Україні є обов’язкове 12-річне навчання, яку європейських країнах. «Зараз пропонують, фактично, зламати підходи до початкової освіти, штучно заходячи в дошкілля. Проте навчання у 5-річному віці – це дошкільна освіта. Шкільне ж навчання фактично в усіх країнах розпочинається з 6-ти років, коли є певний ступінь зрілості дитини для належного шкільного навчання і досягнення очікуваних результатів. У Великобританії, де обов’язкова освіта розпочинається з 5 років, цей додатковий рік іде на додаток до 12 річної загальної середньої освіти. Таким чином, навчання у школі там триває 13 років», – зробила висновок Лілія Гриневич.
«Крадуть не лише рік обов’язкової освіти, не лише рік навчання у 18 років, а рік дитинства у 5 років», – уточнив Сергій Горбачов, освітній омбудсмен. На його думку, є різниця навіть між 5,5 та 6 повними роками.
Освітній омбудсмен розповів, що з колегами підготував рекомендації до проєкту Базового компоненту дошкільної освіти, громадське обговорення якого тривало до 26 листопада.
До онлайн-дискусії долучились і магістранти Київського університету імені Бориса Грінченка, які навчаються за освітньою програмою «Управління закладом освіти». Вони розповіли про особистий досвід навчання у школі, а також думками з професійного погляду.
Обговорення можна переглянути тут.
